TextBook – Краса, – прошепотів Віктор, і в його голосі зазвучали нотки смутку.
– Так, – сказав Нік і зітхнув.
– Чому так сумно? – прозвучав поруч, з боку дерев, чоловічий голос, який здався Вікторові страшенно знайомим. – Життя прекрасне, незважаючи на усілякі труднощі…
– Георгій? – запитав Віктор, уже помітивши чоловіка в сірому плащі, що стояв біля ближнього дерева.
– Так, Георгій, – прозвучала відповідь.
Чоловік повільно підійшов. Зупинився поряд із ними. Простягнув руку Нікові.
– Будьмо знайомі, – кивнув він. – Пора вже познайомитись, якщо випала нагода. Адже випадок – бог життя!
Нік потиснув руку Георгію, а в голові знову прозвучали щойно вимовлені Георгієм слова «Випадок – бог життя!» Це ж була його фраза, отримана «в спадок» від загиблого в Африці друга і колеги. Випадок – бог життя…
– Ви до моря вже ходили? – запитав Георгій, поправляючи капелюх.
– У Кіренії, – відповів Віктор.
– Тут море і ближче є, – сказав він і, кивком голови показавши напрям, пішов до дороги.
Вони мовчки втрьох дісталися берега. На це знадобилося хвилин п’ятнадцять. Всілися на стовбур поваленого дерева лицем до місячної доріжки, що погойдувалася на хвилях.
– Добре бути далеко від батьківщини, – мовив Георгій, ні до кого не звертаючись.
Було чутно шипіння хвилі, що облизувала берег, який осипався камінням.
– От же цікаво, – вів далі Георгій, дивлячись на море перед собою. – Майже двадцять п’ять років живе собі країна, ніким, окрім Туреччини, не визнана – Турецька Республіка Північного Кіпру. Живе собі тихо і щасливо…
Георгій сидів скраю. Повільно повернувши голову, він подивився на обличчя Віктора і Ніка.
– Рік тому тут відпочивав Броницький, – говорив Георгій. – Зі своїми новими друзями…
Віктор, почувши про Броницького, пожвавився. Подивився на Георгія. Немов чекав продовження. І воно було.
– Друзям показалося мало тієї суми, яку він міг зняти сам, без двох давніх друзів, які не знали, де він відпочиває… Тому, повернувшись до Києва, він почав придумувати, як би всіх трьох зібрати тут і, коли все буде зроблено, двох спекатися… Йому, напевно, пообіцяли місце прем’єр-міністра, хоча воно коштує набагато дешевше за цю суму…
Глибокий оксамитовий баритон Георгія звучав на фоні шипіння хвилі майже як музика, як текст із якогось фільму, начитаний талановитим актором.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „84“ на сторінці 3. Приємного читання.