Віктор розгубився.
– Вимкни телевізор, уже пізно! – прошепотіла Віка. У темряві Віктор роздягся і теж обережно забрався під ковдру. Тут же наткнувся на її теплі руки.
– Ти не бійся, я теж заміжня!.. Не бійся!..
Його руки швидко звикли до її пружної шкіри. Її гострі нігті наче спеціально дряпали його спину, плечі, але йому не було боляче. Він просто відчував це, сам щосили притискаючись до Віки. Напруження, що виникло в нім через її тепло та близькість, шукало розв’язки. «Маячня якась!» – шепнула йому думка. Він крутнув головою, проганяючи її. Плоть долала спротив і перемогла. Він піддався Віці, наче сам був жінкою. А вона шарпала його жорстко, з якимось внутрішнім болем. Подряпини на спині вже починали зудіти, але він не звертав на них уваги. Час від часу вслід за ковзанням її руки по його спині залишалася холодна доріжка металу. Немов опік холодом.
«Це її обручка», – зрозумів він.
47
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „46“ на сторінці 4. Приємного читання.