Розділ «Різними шляхами »

Пристановище було майже влаштовано. Санько Голота коротко розповів про зустріч із Гурієм та заходився допомагати обгороджувати вози.

Ніч проминула безтурботно, і вранці всі прокинулися у доброму настрої та стали готуватися до подальшої дороги. Скоріше хотів полишити це місце і Санько, який поспішав до Шаргорода та, до того ж, відчував незручність у стосунках із сотником Гурієм. Марія з Іваном поділилися з Саньком харчами і передали в подарунок їм із Софійкою лампадку під ікони, а сім’я Ради дала в дорогу солонини та сала.

Рада з Марією поплакали, прощаючись, а Катруся до останньої хвилини висіла на шиї у Санька.

— Ти до нас повернешся, Санько? Я на тебе вже не гніваюсь, ти хороший...

Санько всім усього пообіцяв і, перекинувши мішки поперек спини коня, жваво стусонув Воронька під боки. Кінь слухняно повіз свого хазяїна назустріч долі, тим неймовірним випробуванням, які чекають десь попереду.