— Пани вже давно повтікали, лишили цих бідолах сідниці їм прикривати!
Андрій кивнув головою та сумно додав:
— А там, далі, їх уже чекають татари. Не будуть вони роздивлятися, де пани, а де холопи, сіктимуть усіх...
Нарешті людська хвиля прокотилася повз них, і Петро знову наказав ставати ланцюгом та переймати поодиноких утікачів.
— Це добре... Хоч небагатьох, але врятуємо від смерті. Потім Хмель візьме викуп за полонених, — промовив Павло, радіючи з того, що надійшов такий наказ. Нікому не хотілося бити втікачів, вважали це за гріх. Займалися людськими ловами, поки не стали вщухати сутички у стані ворога, а може, оборонці вже здавалися добровільно. Петро наказав вивести з вибалка бранців, і козаки, обступивши їх з усіх боків, повели до недавнього місця їхньої залоги.
Коли підійшли туди, то побачили, що тут не до їхніх полонених: сотні людей сиділи купами в різних місцях, похиливши голови, під вартою вояків повстанського війська. У стані, від якого вже нічого не лишилося, були перебиті вози, валялись забиті люди. Незрозуміло, хто з них поляк, а хто повстанець чи козак. Неподалік виднілися й інші польські оборонні табори, які також були захоплені повстаннями та козаками.
— Багату здобич поведуть татари, а воно ж усе одно християнська кров... — вимовив Пилипенко, дивлячись, як степовики управляються з полоненими, пов’язуючи їх на довгі дерев’яні палі.
— Своїх не віддамо, правда, хлопці?.. Це ж наш ясир, — вирвалося у Павла.
Під’їхав Петро Гусак, і хлопці стали просити його, щоб наказав відвести полонених до свого табору, а там — буде як буде. Петро погодився, сказавши, що про полонених йому нічого наказано не було і вони мають право чинити на свій розсуд. Більше сотні полонених козаки спішно повели до табору, звідки вийшли вчора.
Під вечір дісталися до свого обозу. Петро призначив з обозних охорону полонених, старшим вибрав Панаса, наказавши йому нагодувати бранців та роздати воду. Осіння ніч насувалася швидко і несла з собою прохолоду, тому миттєво запалали вогнища, а побіля них, шукаючи теплого місця, стали влаштовуватися на нічліг переможці та переможені...
Події тогодення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Присмак волі» автора Кільченський Володимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перед битвою “ на сторінці 3. Приємного читання.