Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов'язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо.

Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов'язаних із їжею, дотримувалися строго. Так, непорушними були застільні етикетні норми: першим сідав за стіл господар – годувальник родини, за ним господиня, потім старі батьки, сини, невістки, дочки, останніми – малі діти. Для обіду вся родина збиралася докупи, і в кожного за столом було своє, чітко визначене місце. їли всі гуртом зі спільної великої миски (а великі родини – з дерев'яних харчових ночов) дерев'яними ложками.

Сьогодні ми вільніше ставимося до різного роду заборон, що їх беззаперечно дотримувалися наші предки, та все одно є чимало правил поведінки, звичаїв та забобонів, пов'язаних із харчуванням. Багато заборон стосується приготування хліба. Зокрема, його не має права пекти жінка "нечиста" або вагітна. Узагалі приготування їжі супроводжується різними прикметами.

• Не можна, вийнявши хлібину з печі, знову садовити її туди, навіть якщо вона ще не готова. У такому разі будь- яка молода дівчина з родини могла не вийти заміж, бо "старости будуть завертати ". Вагітній жінці це загрожувало тяжкими пологами: "дитя буде завертати".

• Не можна лаятися при хлібі, обурюватися, що хліб (паски – особливо) не вийшов, не такий, мовляв, рум'яний і високий.

• У деяких районах і донині збереглася заборона користуватися на поминках виделками.

• На Головосіки (Усічення глави Іоанна Предтечі) не можна різати продукти, що мають головку; капусту, часник, цибулю тощо.

• Під час приготування будь-якої їжі господиня повинна дотримуватися чистоти й тиші.

• Дітям за столом не дозволяється торохтіти ложками, голосно розмовляти, сміятися, крутитися й бовтати ногами тощо. Таке поважне ставлення до обіду займає в багатьох родинах міцні позиції й до сьогодні.

• Забороняється йти в куховарки й коровайниці жінкам, які хоч раз обмивали покійних.

• При випіканні хлібу, варінні каші слідкують, у який бік нахилиться верхівка хлібу або виходить з каструлі каша – якщо всередину печі (якщо, звичайно, вам пощастило готувати страву в колоритній українській печі), це віщує прибутки, удачу, якщо назовні – зубожіння.

• Посадовивши пектися паски спеціальною лопаткою, нею ж хрестять кути приміщення, промовляючи: "Геть, стоногі, геть із хати". Перед тим, як садовити паски, слід вигріти попіл і зберегти його доти, доки не прийде час саджати капусту: тоді цим попелом притрушують грядки, аби капусту не їла попелиця.

• Якщо в печі збігає молоко, то у вогонь слід кинути трохи солі, аби в корів не тріскалися дійки

Якщо веселий гістъ, то й пироги на радість (обрядова їжа)

Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов'язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов'язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв.

Чимало усталених звичаїв щодо їжі пов'язано із родинами, хрестинами та одвідками.

Так, куми несуть батькам хрещеників у день їхнього народження "пироги" (паляниці), що є приводом для веселої гостини. На одвідки годиться приходити до породіллі з дарунками: хлібом та пелюшками (памперсами), дитячим одягом. Навіть найбідніші відвідувачі не йдуть з порожніми руками – приносять бодай хліб із сіллю. Заможні дарують ще й різні страви, що символізують очищення. Це, як правило, млинці та пампушки, яйця та кисіль, мед і варені груші.

Прощаючись із гостями після одвідок, мати роздає "виноград", тобто варені яблука та грушки, а також, на пам'ятку, "квітки" – китички із колосків, зілля та калини.

Так, на хрестинах подають на стіл м'ясо, ковбасу, капусту, драглі, сир, масло, пироги та різні напої, як-то: горілка, вино, пиво, компот із сушених фруктів. Якщо хрестини відбуваються в піст, то подають постяні страви, як-то: оселедці, смажену рибу, кисіль з гречаної чи вівсяної каші, гриби, сир, варені грушки, хліб і пироги.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)
  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник