Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов'язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо.
Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов'язаних із їжею, дотримувалися строго. Так, непорушними були застільні етикетні норми: першим сідав за стіл господар – годувальник родини, за ним господиня, потім старі батьки, сини, невістки, дочки, останніми – малі діти. Для обіду вся родина збиралася докупи, і в кожного за столом було своє, чітко визначене місце. їли всі гуртом зі спільної великої миски (а великі родини – з дерев'яних харчових ночов) дерев'яними ложками.
Сьогодні ми вільніше ставимося до різного роду заборон, що їх беззаперечно дотримувалися наші предки, та все одно є чимало правил поведінки, звичаїв та забобонів, пов'язаних із харчуванням. Багато заборон стосується приготування хліба. Зокрема, його не має права пекти жінка "нечиста" або вагітна. Узагалі приготування їжі супроводжується різними прикметами.
• Не можна, вийнявши хлібину з печі, знову садовити її туди, навіть якщо вона ще не готова. У такому разі будь- яка молода дівчина з родини могла не вийти заміж, бо "старости будуть завертати ". Вагітній жінці це загрожувало тяжкими пологами: "дитя буде завертати".
• Не можна лаятися при хлібі, обурюватися, що хліб (паски – особливо) не вийшов, не такий, мовляв, рум'яний і високий.
• У деяких районах і донині збереглася заборона користуватися на поминках виделками.
• На Головосіки (Усічення глави Іоанна Предтечі) не можна різати продукти, що мають головку; капусту, часник, цибулю тощо.
• Під час приготування будь-якої їжі господиня повинна дотримуватися чистоти й тиші.
• Дітям за столом не дозволяється торохтіти ложками, голосно розмовляти, сміятися, крутитися й бовтати ногами тощо. Таке поважне ставлення до обіду займає в багатьох родинах міцні позиції й до сьогодні.
• Забороняється йти в куховарки й коровайниці жінкам, які хоч раз обмивали покійних.
• При випіканні хлібу, варінні каші слідкують, у який бік нахилиться верхівка хлібу або виходить з каструлі каша – якщо всередину печі (якщо, звичайно, вам пощастило готувати страву в колоритній українській печі), це віщує прибутки, удачу, якщо назовні – зубожіння.
• Посадовивши пектися паски спеціальною лопаткою, нею ж хрестять кути приміщення, промовляючи: "Геть, стоногі, геть із хати". Перед тим, як садовити паски, слід вигріти попіл і зберегти його доти, доки не прийде час саджати капусту: тоді цим попелом притрушують грядки, аби капусту не їла попелиця.
• Якщо в печі збігає молоко, то у вогонь слід кинути трохи солі, аби в корів не тріскалися дійки
Якщо веселий гістъ, то й пироги на радість (обрядова їжа)
Їжа та обрядовість – це поняття, що у свідомості українця пов'язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас – у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов'язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв.
Чимало усталених звичаїв щодо їжі пов'язано із родинами, хрестинами та одвідками.
Так, куми несуть батькам хрещеників у день їхнього народження "пироги" (паляниці), що є приводом для веселої гостини. На одвідки годиться приходити до породіллі з дарунками: хлібом та пелюшками (памперсами), дитячим одягом. Навіть найбідніші відвідувачі не йдуть з порожніми руками – приносять бодай хліб із сіллю. Заможні дарують ще й різні страви, що символізують очищення. Це, як правило, млинці та пампушки, яйця та кисіль, мед і варені груші.
Прощаючись із гостями після одвідок, мати роздає "виноград", тобто варені яблука та грушки, а також, на пам'ятку, "квітки" – китички із колосків, зілля та калини.
Так, на хрестинах подають на стіл м'ясо, ковбасу, капусту, драглі, сир, масло, пироги та різні напої, як-то: горілка, вино, пиво, компот із сушених фруктів. Якщо хрестини відбуваються в піст, то подають постяні страви, як-то: оселедці, смажену рибу, кисіль з гречаної чи вівсяної каші, гриби, сир, варені грушки, хліб і пироги.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)“ на сторінці 1. Приємного читання.
