День Святої Мокрини

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

За народним календарем 1 серпня – останній день літа. Найімовірніше, назва походить від слова "мокро" – натяк на наближення осінніх дощів.

День Пророка Іллі

2 серпня – день пророка Іллі. Цей святий – один із найбільш великих пророків Старого Заповіту. Він народився в Палестині за дев'ять століть до народження Ісуса Христа. Ще змолоду присвятив себе служінню Богові, навіть оселився серед пустелі та вів аскетичне життя в пості та молитвах.

За церковними переказами, пророк Ілля за свою завзяту службу во славу Господа був живим узятий на небо – відправився туди у вогненній колісниці.

Святий Ілля –наступник Перуна. Цей образ у народній уяві пов'язується з багатьма легендами й міфами.

А ось одна з народних легенд. Колись дуже давно чорти перестали Богові коритися. Бог розгнівався й наказав святому Іллі прогнати нечисть із неба. Ілля сумлінно поставився до виконання наказу,– він і досі ганяється за чортами по небу, а підтвердження тому – блискавки та грім, що він у нечисту силу пускає.

Від цього дня в Україні бувають так звані горобині ночі – нічні грози з блискавками та громом. Коли йде гроза, люди намагаються не підпускати до себе собак і котів, бо в цих тваринах, за народними забобонами, нечиста сила може від Іллі сховатися.

Перед образами під час грози старі люди рекомендують запалити свячену свічку. Вважалося, що це вбереже оселю від грому. А якщо вже блискавка запалить дім, то за старих часів люди навіть не намагалися цю пожежу гасити, оскільки вона начебто самим Богом запалена, а значить, простій людині й годі її загасити.

За два тижні до Спаса починається спасівка – піст, який дехто вважає продовженням Великого посту. За легендою, святі попросили Бога розділити Великий піст на дві частини, оскільки людям важко витримати дев'ять тижнів посту поспіль.

День Святого Палія

За церковним календарем 9 серпня – це день святого великомученика Пантелеймона. Цей святий жив у Нікодимії в ІII– IV століттях. Ще замолоду парубок почав навчатися лікарського мистецтва, а коли прийняв святе хрещення, присвятив усе своє життя служінню на благо людей, щиро допомагав хворим і вбогим, відвідував в'язнів у тюрмах, лікував їхні душевні та тілесні рани. Але знайшлася жорстока душа, яка донесла на нього імператору, і святий Пантелеймон прийняв муки за віру християнську.

За церковними переказами, Бог явив світу диво: святий не відчував жодних тілесних страждань, а коли йому відрубали голову, то з рани не кров потекла, а молоко.

Як бачимо, народ спростив довгу "офіційну" назву й цього свята. Вважається, що святий Палій опікується "поведінкою" вогню, захищає людей від пожежі. За народними переконаннями, якщо три рази обнести навколо палаючої будівлі ікону цього святого, то пожежа магічним чином припиниться. А якщо хтось не шанує святого Пантелеймона, то він від

образи може спалити, хліб на полі. Рослини цього дня мають надзвичайні цілющі властивості, тож досвідчені знахарі збирають різне зілля, щоб готувати лікарські засоби для людей і тварин.

День Маковея

І за церковним, і за народним календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, Спаса на воді – медовий Спас. На жаль, мало хто може до пуття пригадати, що це за свято й на чию воно честь відзначається. Витлумачення самої назви також не таке вже й прозоре: мовляв, колись мак віяли й освячували тощо.

Церковна традиція шанує цей день як такий, що зв'язує весь Успінський піст. Встановлено його з нагоди Божих знамень від ікон Спасителевих, Богородиці або Хреста Господнього під час битв князя Андрія Боголюбського з волзькими булгарами́ (1164 рік).. Приблизно в 166 році до Різдва Христового сирійський цар Антіох намагався примусити юдеїв перейти на поганську віру. Єрусалим було спалено. Суворо заборонено дотримуватися Мойсейового закону. Дехто не витримував такого тиску, але були й інші люди – сильні духом і вірою в Бога.

Маккавеї – це сім святи́х мучеників: Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. їхні батьки були Єлеазар і Соломонія. Старозавітній священик Єлеазар не піддався ні на хитрі підкупи, ні на відверті погрози. Не змогли зламати його й тортури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День Святої Мокрини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини
  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник