Вовкулаки

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Найбільшою містичною силою наділяються ті істоти, котрі причетні до культу померлих: вовкулаки, упирі, заложні мерці. Уявлення про кровожерливих упирів і вовкулаків проникли в Україну із Західної Європи та знайшли тут сприятливий ґрунт: адже в українців особливо розвинений культ залежних покійників, а упирі й вовкулаки пов'язані саме з ними.

Вовкулаки – це перевертні, які можуть бути вночі вовком, а вдень людиною. Надзвичайні, напівфантастичні істоти. Вовкулаки можуть бути вроджені та зачаровані (обернені). Вродженим вовкулакою ставала людина, яка народилася під певною планетою. Вірять також, що коли вагітна жінка побачить вовка, то в неї народиться дитина-вовкун. Зачарованими ж стають хлопці, які випили "дурман-зілля", а також ті, яких обертають на вовків чаклуни й відьми. Для цього достатньо забути Бога та за вказівкою відьми перекинутись тричі через устромлений в землю ніж. Таке перевтілення відьма може здійснити й без згоди людини. На відміну від зачарованих вовкулак, які перебувають у вовчій подобі по кілька років, вроджені вовкулаки живуть у сім'ї як звичайні люди й лише в певний час, найчастіше вночі, перетворюються на вовків, об'єднуються з їхніми зграями та винищують худобу. Існують різні засоби повернути зачарованому вовкулаці людську подобу: стягнути з нього шкуру, провести через хомут, розірвати мотузку, що висить у нього на шиї, тощо.

Вони роблять дуже багато шкоди: переводять худобу по селах, розкрадають добро, іноді нападають на людей. Вовкулаки дуже злопам'ятні, скажімо, якщо ви образили свого злого сусіда й він виявиться перевертнем, то добра не чекайте – обов'язково заподіє якоїсь шкоди, дуже налякає дитину, наприклад, тощо.

Позбавитися статусу перевертня неможливо. Ним людина стає або народжується назавжди. Навіть добрі хлопці, які були гарними хазяїнами, під впливом чар стають лютими хижаками.

Захист від цієї напасті лише один, проте дуже дієвий – це молитва до Господа. Особливо опікується цими питаннями святий Юрій, який захистить ваше господарство від непроханих гостей. Ідучи до лісу, особливо вночі, треба в кишеню покласти шматочок свяченої свічки, або ж окраєць великодньої паски.

Покійники

Пам'ять про своїх предків, які жили на цій землі та залишили на ній свій слід, завжди була притаманна українському народу. Поминальні обряди, почитания померлих родичів супроводжують кожне християнське свято. Через тиждень після Великодня, наприклад, відзначають так звану Радуницю – Великоднє поминання померлих, на Трійцю проводять "Зелені діди" й т. ін. Але при всьому цьому душі покійних, які не відчули спокою на тому світі, можуть заподіяти серйозної шкоди людям, які живуть на цьому світі. Саме для того, аби уникнути цього, треба в молитві просити Господа вибачити всі вільні та невільні гріхи померлого.

За традицією поминання покійного проводять тричі – на третій день, коли душа залишає тіло, на дев'ятий день і на сороковий, коли душа, відвідавши всіх своїх близьких, залишає цей світ. Але іноді вона може лишитись тут, і тоді чекай неприємностей. Якщо мати дуже побивається за своєю померлою донькою або навпаки, то вона може являтись їй уві сні, а в особливих випадках – і наяву. Все б, здавалось, нічого, але покійна забирає Силу в живої й уже через деякий час можна відчути страшенну слабкість і втрату інтересу до життя. У такому разі треба негайно занести до церкви панахиду за померлим і влаштувати обід, на який запросити всіх родичів небіжчика.

Увечері на Чистий четвер після закінчення служби у храмі покійники влаштовують свій "мертвецький Великдень". До церкви сходяться душі померлих, а службу їм правлять померлі священики. Але зустрічатися з родичами, які відійшли на той світ, не треба в жодному разі, бо, зустрівши живого, вони хочуть його задушити та забрати із собою. По своїх могилах небіжчики розходяться лише після третіх півнів, тому вночі цього дня краще на вулицю не виходити. Є ще декілька днів, коли Господь відпускає душі померлих на Землю – на Спаса, під час Русалчиного тижня. На день святого пророка Іллі душам померлих праведників дозволяється раювати у воді, а грішники можуть обмити свої гріхи. Живим же купатись заборонено, бо покійник може забрати любителя гострих відчуттів на екскурсію до потойбічного світу.

Наступний розділ:

Заложні мерці


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вовкулаки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки
  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник