Вій

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Демонічна істота, що має подобу старого дідугана з величезними бровами. Назву свою отримав через довгі й густі вії, що тягнуться аж до землі. У народних переказах відомий ще під назвою шолудивий Буняк. Погляд його може вбити людину, від нього будинки западають під землю, а на їхньому місці утворюються озера або провалля. Однак від згубної дії його погляду рятує те, що вій нікого не бачить крізь свої густі вії та брови.

Ймовірно, з оповідями про вія пов'язані повір'я про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується.

Баба (дика баба)

Уявляється жінкою з довгим волоссям, яка може вбити людину або залоскотати до смерті. Натрапити на неї можна в лісових хащах або в полі. Існує повір'я, що зловлена в полі баба служитиме господареві, як вірна наймичка. Подекуди вірять, що баба полюбляє підміняти ще нехрещених дітей на одмінків (див. нижче).

Іноді в цьому образі вбачають жіночу іпостась домовика (домовинки, домані), генетично пов'язану з прадавньою богинею родючості.

Богині (пісниці, мамуни)

Злобні істоти, зовні подібні до диких баб. Наділяються здатністю перевтілюватися, набираючи вигляду та голосу певних дівчат чи молодиць, щоб заманювати чоловіків. Українці вірять, що богині бувають не лише жіночої, але й чоловічої статі.

Зваблені ними люди зникають безвісти. Як і дикі баби, богині підміняють нехрещених дітей, а іноді й виступають у ролі "пастухів від звіра". Для захисту від них слід мати оберіг – металевий предмет або часник.

Вихор

Цей образ суттєво відрізняється від народних уявлень про вітер, що має подобу сердитого вусатого дідугана. Вихор – це різновид нечистого: вкритий шерстю чорний чоловік із крилами, великими нігтями та хвостом. Живота вихор не має, і нутрощі його відкриті. Живе він у полі або в скелі, постійно перелітаючи з місця на місце. Особливо рухливим вихор стає перед бурею. Коли він здіймається, кажуть, що це сам нечистий справляє своє весілля. Потрапити у вихор вважається небезпечним, оскільки це може спричинити психічну хворобу або каліцтво. В народі існує ціла система магічно-захисних дій, аби уникнути підвію вихора.

Зокрема, вірять, що вихор можна вбити, якщо кинути в нього ножем.

Доля (талан)

Фантастично-поетичний образ, який у повір'ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір'я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна.

За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. Під якою планетою та в яку годину народиться людина – така й її доля. Подекуди доля сприймається не як божество, а як двійник людини.

У народних оповідях доля багатої та щасливої людини з'являється на її ниві та дбає про добре ведення всіх господарських справ. Доля Ж убогої людини найчастіше байдикує, гойдається на верболозі або спить. Отже, за всієї своєї вродженості та невідворотності доля все ж залежить від характеру та здібностей людини: щоб зажити успіхів, вона мусить знайти свою долю.

Оповіді християн стверджують, що доля дається людині від Бога й уникнути її неможливо. Вважається, що щасливу долю слід приймати із вдячністю, а не з погордою, бо інакше втратиш її.

Українці вірять, що довідатися про долю можна, випадково підслухавши розмови "віщих птахів". Разом із тим охоче вдаються до послуг різноманітних ворожбитів та ворожок, планетників, мальфарів тощо.

Злидні

Найчастіше народна уява змальовує їх у вигляді дідків-жеб- раків або маленьких незрозумілої форми й виду ненажерливих істот. Вважається, що там, де оселяться злидні, надовго запанує крайня бідність: багатство – дочасне, а злидні – довічні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вій“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій
  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник