Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Запросини – це збір весільного поїзда для запрошення гостей, їх проводять у неділю зранку. У супроводі дружків молоді йдуть по оселях тих, кого хотіли б бачити на своєму весіллі. Молода повинна бути пишно вбрана – у національному вбранні, прикрашена квітками та стрічками, але сьогодні, мусимо визнати, цього зрідка дотримуються.

Запрошуючи, дарують господарям шишку, вручають запрошення, промовляючи: "Просили вас батьки, і я вас прошу прийти на малий час – на весілля до нас".

Характерно, що не годиться запрошувати під час випадкових зустрічей на вулиці, а лише в домівці майбутнього весільного гостя. У народі навіть глузливо кажуть про такі випадки: "Просили по дорозі,-щоб не були на порозі". І це природно, адже шлюб і, відповідно, всі обряди та звичаї не терплять поспіху – усе має бути обставлено урочисто та з гідністю.

Урядили молодого – вивели до порога (урядження молодого)

Мати молодого напинає на нього вивернутого вовною наверх кожуха й обсипає зерном і дрібними грішми – виряджає сина. Молодий у супроводі весільного почту їде по наречену.

Мати молодої зустрічає почет, благословляє заручених на вінчання, а потім зустрічає їх після нього. Біля домівки нареченої молоді тричі вклоняються батькам, а ті підносять їм хліб-сіль. Часто мати зустрічає молодих у вивернутому кожусі: щоб зять був багатий.

Має місце й обряд викупу нареченої. Перший викуп влаштовують у вигляді перейми неодружені хлопці на знак того, що відпускають дівчину з молодіжної громади; другий викуп відбувається біля воріт хати нареченої (ворітна) – за право вступу молодого на територію іншого роду; третій у сінях – за місце біля нареченої, четвертий – весільний пропій – відбувається наприкінці весілля.

Але будь-хто може вимагати відкупу, якщо "переллє" дорогу: сусіди, односельці та просто незнайомі можуть вилити цебро води впоперек шляху, яким рухається весільна процесія. Не зупинитися й не відкупитися є гріхом: на весіллі не годиться виявляти скупість.

Але слід пам'ятати, що ніхто не може перейти дорогу молодятам. Голова й ноги – найвразливіші в організмі, адже ноги – це те, що стикається з нижнім світом, підземеллям, а голова – з верхнім: "Ой ви, вороги, не переходьте дороги. Хай перейде родина, щоб була (наприклад, Галя) щаслива", – приспівують часом гості. "Перейде хтось дорогу – життя не складеться", – кажуть у народі.

Сядемо рядком та поговоримо ладком (посад)

Посад – це обрядові дії, що символізують остаточне закріплення шлюбу та об'єднання родів: спільна трапеза родин, які родичаються, викуп місця біля нареченої, обмін дарами між родинами молодого та молодої, розподіл короваю й обдарування молодят.

Якщо ми у парі завжди, то й біда нам – півбіди (вінчання)

Вінчання – це форма церковного шлюбу. Цікаво, що в наших предків було прийнято, щоб повінчані молоді (якщо вінчання не збіглося з традиційним весіллям) жили окремо одне від одного, аж поки не справлять "народне" весілля, яке мало більше сили.

Перед тим як іти до церкви, молоді просять у батьків благоеловіння. Ця церемонія відбувається із хлібом-сіллю та поклонами. У деяких регіонах нашої країни вінчання зветься прощею: молодий і молода тричі обходять довкола стола та просять батьків пробачити за все, чим завинили перед ними; ідучи до церкви, молода часто кладе собі за пазуху залізного ключа або цілушку хліба. Виходячи з церкви молоді з'їдають хліб, щоб жилося не вбого.

З вінчанням пов'язано багато різних повір'їв чи то забобонів. Наприклад, вважається, що той, хто з молодих першим переступить церковний поріг або першим вступить на килимок перед аналоєм, буде керувати в домашньому житті.

Під час вінчання дружки мусять тримати на правому плечі молодого хлібину зі свічкою, а над лівим плечем молодої перемітку.

Погано, якщо в когось із молодят впаде обручка з руки.

Обручка – то дуже давній символ життєвого кола. Здавна вважається поганою ознакою, коли під час вінчання будь- що падає на підлогу, бо воно може торкнутися тих сил, що живуть під землею, потривожити їх, а тоді вони можуть скоїти щось погане.

Недобре, якщо згасне свічка: вогонь, тобто свічка – це символ життя. Як погасне свічка, так може погаснути й

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)
  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник