Вітер – чоловік із великими вусами.
Причину появи вітрів приписують дії якихось таємних істот, що дують із чотирьох боків землі за розпорядженням головного "вітровія".
Вітер пояснюють так: із чотирьох протилежних сторін світу стоять чотири великі чоловіки з величезними вусами й губами та постійно дмуть один до одного. Якщо котрийсь із цих чотирьох велетнів дує сильніше від інших, то з того боку й буває вітер.
Вітер прикований величезними ланцюгами за руки й ноги до кам'яної скелі. Поривчастий вітер – сильне дихання внаслідок спроби зірватися з ланцюга і позбутися пут. Він чорт, атому люди, боячись образити його, відгукуються про нього з повагою.
Вітер – це такий чоловік: бігає собі білим світом і моргає одним вусом; цим він утворює сильне повівання. Якби він моргнув двома вусами, то здійнялась би така буря, що вмить перекинула Всесвіт догори дном.
Якщо надворі зірветься сильний вітер або велика хуртовина, то кажуть, що народилася або померла дуже лиха людина.
Вихор
Вихор утворює сатана під час свого весілля. Побачивши вихор, народ хреститься, примовляючи: "Щезни, сатана!", при цьому вихор затихає.
Вихори з'являються перед грозою, тому що вихор – це той же диявол, який сім літ буває звичайною змією, інші сім літ робиться полозом, тобто величезною змією, а треті сім років перетворюється на крилатого змія та живе в скелях. Коли в нього повністю відростуть крила, тоді він починає літати і вибирає час прогулянки перед грозою. Шумом своїх крил він утворює страшний вітер, що ламає дерева, розвалює будівлі.
Вихор – це чорт.
Коли чорти позриваються з ланцюгів і підуть гуляти, то, зіткнувшись, борються та намагаються один одного перемогти, а тому іноді підіймаються вихори високо над землею.
Вихор – це чортів танець: на віддалі від вихору спостерігач дражнить його словами: "Куций, сала! Куций, сала!"; від цих слів вихор начебто лютує та сильнішає, бо є і таке повір'я, що чорт не любить свинячого сала, про яке йому нагадують.
Вихор, за повір'ям, буває ще й тоді, коли помре самогубець.
Як круте вихор, кинь усередину ножа: на йому кров буде.
Дощ
Про походження дощу розповідають: "Якась людина постійно роз'їжджає верхи на коневі, і коли їде через воду, то каже, що це "будяки", якщо кінь сьорбне трохи води і пирене, то піде невеликий дощ, а якщо більше захопить води і почне фиркати, то дощ буде більший".
Дощу іноді немає від того, що відьми знімають зорю та ховають у погребі в горщок. У такому випадку варто чистити криниці – і дощ буде.
Якщо нема довго дощу, то треба, щоби дівка посипала у три криниці свяченим маком, який святять на Великдень, то буде йти дощ.
Коли дощ іде, не можна бігти, бо сильніший буде йти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітер“ на сторінці 1. Приємного читання.
