Цього дня козу водять. Саму козу здебільшого роблять із дерев'яної палиці, один із кінців якої слід розколоти – це будуть роги. Роги можна прикрасити на власний смак, зокрема, можна прив'язати-дерев'яні ложки – козячі вуха. З протилежного боку палиці чіпляють якийсь віхтик – це буде' козячий хвіст. Коли коза готова, її треба "одягти" в старий кожух хутром нагору, але так, щоб видно було, де в цієї імпровізованої кози "морда". Рукава кожуха мають звисати вниз – це "ноги" кози. От той, хто цього вечора "коза", залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить "хвостом". Окрім "кози", компанія вибирає на вечір "кота" – зазвичай це наймолодший хлопець із гурту; до обов'язків "кота" входить носити торбу, нявчати та просити сала.
Дійство починається з настанням темряви. Діти підходять до будь-якої хати й просять:
– Пустіть у хату, бо вже так коза змерзла!
Господар відповідно до звичаю наче відмовляється:
– Дуже тісно в домі, ніде козі розгулятися.
А діти продовжують просити:
• Та пустіть уже, бо несила – так змерзла! Традиція вимагає, щоб тричі господар відмовив "козі" й тільки потім запитав дозволу в господині. І тоді "коза" вже звертається до господині:
• Хазяйко, будь ласка, пустіть, бо замерзну не тільки я, але й козенята!
• Уже пізно, та й діти сплять – ви їх налякати можете. Навіщо ви нам здалися?
І знову тричі господиня відмовляє (а для цього їй ніколи не бракує причин), а коза все проситься. Нарешті дозвіл від хазяйки дому отримано:
– Добре, ідіть, але дивітеся – співайте добре!
Ось тепер уся ватага дітей заходить до хати, знімає шапки, вітається з присутніми. "Коза" починає співати, при цьому разом із "котом" тупцює в такт пісні:
Ну, панове,
Ну, мурове,
Ставте вряду –
Я козу веду!
Діти господарів тішаться з того, що відбувається в оселі, їм дозволено смикати "кота" За вуса й "козу" за хвіст. У цей час підспівує решта гурту, оповідаючи в пісенній формі поневіряння бідної "кози":
Де взявся вовк – козу натовк,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водіння кози“ на сторінці 1. Приємного читання.
