Жнива – це етап господарської діяльності людини. В Україні зі жнивами пов'язаний величезний пласт обрядової культури. Ці обряди не прив'язуються до конкретних календарних дат, але від того не є менш важливими. Напевно, уважний читач звернув увагу, що більшість народних прикмет мала на меті попередити людину про погодні умови наступного року, а відповідно, урожай, у першу чергу на зернові. Жнива поділяються на три етапи:
зажинки;
власне жнива;
обжинки.
У той період, коли зернові вже майже дозріли, хазяйка йде в поле зажинати першу ниву. Із собою слід узяти свячену свічку та хліб-сіль. Перший сніп зазвичай ставили під образами, і там він мав стояти аж до кінця збору врожаю та завершення молотьби. Цей сніп обмолочують окремо, зерно святять. Вважається, що солома із цього снопа дуже корисна для худоби – зберігає здоров'я. Щоб чаклуни та знахарі не могли зіпсувати хліб, селяни робили так звану закрутку: молодиці співали в полі пісні, водили хороводи, затиснувши колосся в руці.
У білорусів останній сніп називається бабою, а борода – це не зав'язане Колосся, а клаптик поля, на якому женці святкують кінець нелегкої роботи, співають і обідають навколо "баби". Загалом же давні українці були переконані, що не можна збирати весь урожай дощенту, чи то садовина, чи то хліб, чи то городина. За народними уявленнями, якщо зібрати весь урожай, то наступного року погано вродить.
За старих часів не було в українців сучасної сільськогосподарської техніки, а тому люди жали власноруч: жінки працювали серпами, а чоловіки – косами. Пісня має чудодійні властивості: вона допомагає людині і працювати, і відпочивати, може подарувати радість і зарадити горю:
Здивувалися ліси:
Де ж поділися вівси.
Женці їх позжинали
Залізними серпами.
І ось, нарешті, важку й виснажливу роботу в полі завершено, майже весь хліб уже відвезено до господарських будівель. У день завершення жнив люди ходять полем і плетуть з останніх колосків вінок, супроводжуючи свої дії обрядовими піснями. Кілька колосків не слід було дожинати – це Спасові на бороду. Ось як виготовляється Cnacoвa борода: залишені колоски треба зв'язати ниткою червоного кольору, щоб вийшла китиця – Спасова борода. У різних регіонах України цей "витвір мистецтва" називається по-різному: коза, перепілка тощо. Вироблення бороди супроводжується жартівливими піснями на кшталт:
Сидів ворон на копі,
Дивувався бороді:
Сріблом-золотом обшита,
Красним шовком обвита...
За народними віруваннями, якщо хлопці пролізуть через Спасову бороду, то будуть багаті.
Жінки в деяких місцевостях за старих часів ворожили на врожай за допомогою серпа: якщо серп упаде й удариться гострим кінчиком об землю чи підлогу, то слід чекати на добрий урожай, а якщо ж серп упаде держаком униз, то гарного врожаю не чекай.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жнива“ на сторінці 1. Приємного читання.
