Дятел

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Як дятел довбає стіну будинку, то це не комах, не шашелів він шукає, а віщує господареві смерть.

Кажуть, якби послухать уночі коло дятлового гнізда, то можна почуть, як він стогне. То в нього голова болить від того, що він цілий день клював.

Журавель

Як побачиш весною журавлів, то треба казать: "Веселики", то цілий рік весело тобі буде, а як скажеш "Журавлі", то будеш цілий рік журитися.

Коли весною летять журавлі і зіб'ються (не летять ключкою), то тоді треба розв'язати на собі всі, які є, ключки, – і журавлі зберуться знов у ключку. А коли хотять збити журавлів з дороги – із ключки, то зав'язати ґудзів на нитку, мотузку, то зіб'ються.

Зозуля

Кажуть, якщо хто при грошах навесні перший раз почує кування зозулі, то буде мати гроші цілий рік. Вірять також, що той, хто перший раз навесні почув зозулю, буде жити стільки років, скільки разів прокує зозуля.

Як закувала зозуля, то можна купатись. Першою летить у вирій і останньою прилітає звідти зозуля. На це є дуже вагома причина: в зозулі зберігаються ключі. Вона – ключниця вирію.

На сьомому році життя зозуля перетворюється на яструба й завдає шкоди в господарстві, нападаючи на курей та іншу свійську птицю. У подобі яструба руйнує гнізда ластівок і горобців, тому птахи, як тільки помітять її, збираються зграєю та проганяють зозулю.

Ластівка

Якщо ластівки залишають яку-небудь місцевість, то там слід чекати мору людей. Звиті ластівками гнізда в будинку віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається за гріх.

Побачивши першу ластівку, вмиваються, щоб не мати на обличчі веснянок.

Яєць ластівки чіпати не можна, бо будуть веснянки.

Як хто хоче зігнати ряботиння з лиця, то треба, як перший раз навесні побачиш ластівку, тричі сказати: "Ластівко, ластівкої На тобі веснянки, дай мені білянки!".

Коли ластівка скупалась, то вже можна купатися.

Не можна скидати ластів'яче гніздо, бо той, хто скине, буде рябий, або ж вона буде літати до корови й зіпсує її молоко.

Ластівки крали цвяхи в жидів, коли вони розпинали Спасителя, а тому гріх виганяти ластівок із-під дахів і взгалі турбувати.

Ластівки не відлітають у вирій, а зимують на дні річок, озер, криниць або моря, з'єднавшись одна з одною у вигляді ланцюжка. Той, хто вперше бачить навесні ластівку, кидає в неї грудочкою землі, примовляючи: "На тобі, ластівко, на гніздо!"

Лелека, бусол, бузьок

Кажуть, якщо хто зруйнує гніздо лелеки, то тому не уникнути нещастя. Лелека неодмінно спалить все у тієї людини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дятел“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел
  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник