Народна медицина

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Доки здоров'я служить,

то й чоловік не тужить.

Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно. І це, мабуть,

справедливо, адже різного роду пігулки та таблетки здебільшого мають численні побічні ефекти, в основній своїй масі ліки пригнічують імунітет, виліковуючи певну недугу, негативно впливають на функціонування інших органів. Поради ж народної медицини здебільшого мають універсальний характер, трави нешкідливі, адже природа не робить помилок. Проте, мусимо визнати, що й ця справа не терпить дилетантів: нічим не слід зловживати, не варто довіряти сумнівним джерелам і непевним знанням, адже застосовувати рецепти, будучи поверхово обізнаним із ними та природою хвороби взагалі, нехтуючи думкою фахівця, можна знехтувати і власним здоров'ям...

Народна медицина – це комплекс рецептів і прийомів лікування, що склався у народному середовищі й передавався усно від покоління до покоління. Упродовж віків вона була основним видом лікування широкого загалу, оскільки на професійну медичну допомогу людина змогла розраховувати порівняно нещодавно.

Із самого початку переважну частину захворювань українці визначали, зрозуміло, за симптомами, що зумовило своєрідні назви хвороб. Так, запалення дихальних шляхів і легень називали застудою, кольками, ядухою; шлунково-кишкові захворювання – бабаками; очні – трахомою, більмом. Отже, народні назви захворювань найчастіше відбивали їхні зовнішні ознаки та прояви (жовтяниця, плаксивиці тощо).

В основі народних поглядів на причини захворювань лежать як раціональні, так і ірраціональні уявлення. Нерідко ці причини пояснюються впливом злих духів – демонів, котрі проникали в людину.

Джерелом захворювань вважаються також певні явища оточуючого світу (грім, блискавка, місяць тощо). Зокрема, подекуди вірять, що паралітичні та психічні захворювання виникали внаслідок підвію вихром. Спричинити захворювання можуть і зловмисні дії чарівників, знахарів, відьом, котрі, як вважається, можуть наслати на людину недугу.

Раціональні та ірраціональні погляди на причини захворювань позначилися й на методах та засобах лікування. Найпоширенішими раціональними лікувальними засобами народної медицини є ліки рослинного походження.

Дохристиянська традиція приурочувати збір лікарського зілля до свята Івана Купала ритуально закріпила багатовікові спостереження про доцільність заготівлі лікарських рослин у період їхнього найактивнішого цвітіння. У східних районах колись зілля заготовляли на Симона Зілота (10 травня) – святого, який був покровителем рослин і давав їм цілющу силу.

Ефективними раяозагойними засобами вважають сік звіробою та деревію, листя подорожника, відвар ромашки тощо. Народна медицина українців також характеризується широким використанням городніх, технічних і зернових культур (часнику, цибулі, хрону, редьки, картоплі, маку, льону, конопель, буряка, капусти, моркви, ячменю, гречки, вівса). Часник і цибуля вживаються як дезінфікуючий, профілактичний і лікувальний засіб при застудних та інфекційних захворюваннях.

Різнобічним є застосування льону та конопель (відвари насіння використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях, олією лікують опіки, розжарене насіння слугує зігрівальним компресом тощо).

Українці добре обізнані з лікувальними властивостями дерев, дикорослих та культурних кущів (калини, малини, шипшини, глоду, проскурини), тому активно звертаються по допомогу саме до них. Плоди журавлини, наприклад, і брусниці застосовують як полівітамінні продукти, багаті, окрім того, на мікроелементи. Лікують плодами жовчнокам'яну та нирковокам'яну хвороби, порушення жирового обміну, гіпертонію, пієлонефрити тощо.

Арсенал лікувальних засобів тваринного походження включає гусячий, козячий, барсучий, собачий та свинячий жири, молочні вироби, жовч і шкіру тварин, продукти бджільництва. Тваринними жирами розтирають при застудах, вживають всередину у випадках запалення легень, астми й туберкульозу.

Найпоширенішими серед засобів мінерального походження є пісок, вода, сіль, глина, гас, сірка, крейда.

Суттєве місце серед терапевтичних методів народної медицини українців посідають фізіотерапія (компреси, гарячі та парові ванни, інгаляції тощо).

Але є чимало старовинних народних способів лікування, пов'язаних не з цілющою силою ліків рослинного або тваринного походження, а з різного роду повір'ями та забобонами. Так, наприклад, як нападе на когось лихоманка, то треба носити на шиї на шнурочку гадюче линовище (по-старому "сволоч"), і лихоманка пропаде.

Коли Страсного Четверга печуть хліб, то на нього кладуть сіль, і ось ця страсна четвергова сіль допомагає людині проти всіх хвороб.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Народна медицина“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина
  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник