Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Один із найсуперечливіших персонажів. З одного боку, відьма виступає як лиха людина, яка, окрім шкоди та неприємностей, нічого не робить, з іншого, – існують "білі" відьми – знахарки, котрі лікують людей, знімають пристріт. Розпізнати відьму дуже важко, бо вона ховається під жіночою подобою, щоправда, існують і відьмаки, але вони ніякої шкоди не роблять, а лише позбавляють людину від поганого впливу відьми. Іноді вночі відьма перетворюється на чорну кішку та краде молоко у корів, іноді її можна побачити у вигляді клубка ниток, або ж копиці сіна.

Відьми завдають багато неприємностей: можуть наврочити, зробити "завій", або "залом". Якщо ви коли-небудь знайдете поблизу своєї оселі переплетені нитки, то остерігайтесь – можливо, вам пороблено. Вони також полюбляють зваблювати молодих хлопців, аби, покатавшись у нього на спині, занапастити потім його молоду душу.

Відьми бувають уроджені та роблені (родимі та вчені). Уроджених відьом важко не впізнати: як тільки вони роздягнуться, то навіть сліпий помітить хвоста. Вони вважаються найбільш активними у здійсненні шкідливих вчинків, бо отримують свої знання від досвідчених чарівниць або від самого чорта. А роблені можуть і не знати про свої відьомські здібності. Саме тому є люди, здатні зурочити ненавмисне – похваливши або помилувавшись кимось або чимось, позаздривши комусь. Тому-то й оберігають молоді матусі своїх немовлят від чужого ока – про всяк випадок.

Перед смертю відьма повинна передати своє вміння кому- небудь, якщо вона цього не зробить, то помре у страшних муках. Найчастіше свою майстерність вони передають невісткам. Щоб відьма легше померла (у випадку коли не знайшлося бажаючих навчитися її майстерності), треба у даху її будинку пробити отвір.

Способи захисту від відьмацьких чар різноманітні. Найпростіший із них, але найбільш дієвий – це молитва до Господа нашого. Якщо ж відьма напала на вас у вашій оселі, то Можна відбитися гілочкою свяченої верби.

Якщо у вашому житті відбуваються всілякі негаразди й у вас постійно позичають гроші, то більше не слід позичати, особливо жінкам.

Розпізнати відьму дуже важко: вона може бути бабою й дівчиною, красивою та потворною, набирати вигляду тварин або речей. Існує декілька способів розпізнати відьму, часто застосовуються спеціальні магічні прийоми та засоби.. На Івана Купала вони завжди повинні викупатися у воді, аби набратися сили. На Великодні Богослужіння, коли священик і вся паства виходять із церкви перед Хресним ходом відьми будь-що намагаються залишитись.

Вважається, що коли відкладати кожного понеділка Великого посту по одному поліну та вранці на Паску розкласти з них багаття, то відьма сама прийде та попросить вогню. Побутує уявлення про те, що відьму можна виявити, підсмажуючи молоко на сковороді чи поклавши на поріг розігріту кінську підкову або відварюючи у воді шматок сирого полотна з дев'ятьма застромленими шпильками тощо.

На відміну від католицької та протестантської Європи, на Україні відьмарські процеси не набрали широких масштабів. Але й тут за доби феодалізму вряди-годи застосовувались такі радикальні способи боротьби з відьмами, як спалення на вогні й так звані іспити водою. Правдивий опис варварського потоплення безвинних жінок знаходимо у повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма".

Повсюдно вірять, що відьми накликають на людей хвороби, висмоктують кров, сприяють неврожаю зернових. їхні чари поширюються на царину космічної та метеорологічної магії. Загальновідомі повір'я про те, що відьми влаштовують свої регулярні зборища (шабаші, сейми, бали) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існує про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала ніби-το злітаються відьми не лише з ближньої околиці, а й з віддалених місцевостей.

Відьми начебто вміють не тільки проходити крізь стіну, воду чи дерево, а й Скидати свій людський образ і набувати іншого. Вірять, що за допомогою зеленої гілки, батога, вуздечки, пояса та певних словесних формул, що зберігаються у глибокій таємниці, відьми можуть змінювати зовнішній вигляд інших людей. Уявлення про фантастичні перетворення відьом досить тривкі: від людей старшого покоління часто можна почути оповідки на цю тему́.

Наступний розділ:

Вовкулаки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)
  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник