Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Пояси – невід'ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м'язів живота під час тяжкої фізичної праці, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку (той же гаманець, приміром), нарешті це своєрідні талісмани та прикраси.

Як витвори народного мистецтва, пояси часом є художньо неповторними.

Здавна існує традиція зображення на пасках певних знаків – оберегів, символів, емблем. Паски пов'язані зі сферою обрядовості, а також народної моралі. Зокрема, подекуди показатися на людях без пояса означає скомпрометувати себе.

Крайки, слуцькі пояси, очкур, пояс-рушник – далеко не весь перелік різновидів поясів. Останній, наприклад, був обов'язковим під час весільного обряду. Молода дарувала молодому червоний пояс, тим самим оберігаючи його від нещастя або підперезувала обранця святково вишитим поясом, що мало примножити чоловічу силу. Взагалі паски і по сьогодні підкреслюють святковість одягу.

Одна була хустка, та й ту в воду впустила (прикрашання зачіски, головні убори)

. Ніщо так не змінює, точніше, не прикрашає жінку, як головний убір. Сьогоднішня техніка нарощування волосся, по суті, бере початок з тих часів, коли ще зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. Подекуди дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували ґудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали червоною вовною (попліткою) або прив'язували кінці кіс на тім'ї червоною стрічкою, що закінчувалася на потилиці. Зачіску оздоблювали живими квітами – закосичували.

Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) дуже поширений і сьогодні. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивають їх навколо голови та закріплюють за ними квіти, що створює враження одягнутого на голову вінка. Або ж просто вплітають квіти у розпущене волосся, що надає дівчині надзвичайної привабливості та врочистості. Зрозуміло, сьогодні це виробляють або заради розваги, або при проведенні якогось народного свята. Але, як і колись, дівчата не в змозі не милуватись своєю вродою, що підкреслюють яскраві квіти.

Одні вінки мають вигляд тоненької яскравої стрічки, що пов'язують навколо голови й закріпляють ззаду, стримуючи розпущене волосся. За таку стрічку затикають штучні або живі квіти.

Інші роблять на твердій (можна картонній) основі, на яку в багато рядків нашивають вузенькі різнокольорові стрічечки, зібрані у дрібні складки. Основу обтягують тканиною, а зверху прикріплюють квіти. Є ще звиті вінки – найскладніша стадія розвитку дівочих головних уборів. Вони можуть бути більш або менш нарядними та складними. Роблять їх з різних живих (чорнобривців, троянд, васильків, маку, жоржини, барвінку) або штучних (воскових чи паперових) квітів. Ззаду на спину опускаються барвисті стрічки.

Вінки вважаються дівочим головним убором. А для заміжніх жінок існував очіпок (очепок, чепець, чіпець, каптур, капор, чепак, керпа). Твердий очіпок – на зразок шапки – шився з парчі та шовку, був на підкладці, часом утеплений і виразно прикрашався вишивкою. М'який очіпок (чушку) одягали під хустку або під твердий очіпок. Сьогодні жінка вільніша в цьому відношенні: майже ніде не почуєш "засвітити волосся" – давній термін, що означав ходити з непокритою головою.

Для заміжньої жінки це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала неврожай, хвороби та пошесті. Не думаємо, що саме від того, чи є щось на голові жінки, сьогодні залежить кризовий економічний стан у країні або ж епідемії тяжких хвороб, проте народна мораль, на жаль, втрачає свої позиції.

Варто зазначити, що обряд покривання голови молодої на весіллі, тобто вдягання очіпка, який виконував певну магічну функцію та був символом щастя й добробуту в сім'ї, і сьогодні є доволі розповсюдженим, хоча роль очіпка зазвичай відіграє хустка.

Хустка – широко розповсюджене по всій Україні квадратне вбрання голови. Способи пов'язування її найрізноманітніші: під підборіддям, на маківці, на потилиці тощо.

Барвисті, яскраві, з кистями й без, часом справжні витвори Мистецтва, вони періодично входять у моду, а з продажу не виходять ніколи. Пов'язана на голові хустка – не тільки знак того, що жінка вже заміжня. Вишиті хустки в Україні були тільки білого кольору. На це навіть звертали увагу чужинці-мандрівники. Тільки значно пізніше від південних слов'ян українці запозичили барвисті хустки. Хустка за старих часів в Україні мала ще й важливе обрядове значення. Зокрема, коли до дівчини на порі приходять свати і парубок їй до вподоби, то на знак згоди вийти заміж вона пов'язує хусткою парубкові руку. Ще за козацьких часів побутував звичай дарувати нареченому-козакові, який вирушає в похід, власноруч вишиту хустку. У цьому разі хустка виступала символом вірності в коханні. Якщо козакові судилося загинути на чужині, то його вірні побратими закривали дівочою хусткою йому обличчя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)
  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник