Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Вибір такого місця є одним із найважливіших обрядів, пов'язаних із народним житлом, оскільки від цього кроку залежить усе майбутнє життя в хаті: чи буде воно сповнене тепла й комфорту чи стане притягувати різні нещастя й невдачі.

При вирішенні цього питання беруть до уваги багато різноманітних чинників: віддаленість житла від певних важливих для людини місць, рельєф садиби, розташування хати щодо сторін світу тощо. Здавалося б, це пережиток минулого – можливо, закинуть нам сучасні прагматики, але ж кожен, мабуть, на власному досвіді переконався, що в одному будинку почувається спокійно й урівноважено, в іншому відчуваєш якусь незрозумілу тривогу, на одному місці спиться солодко, в іншому можуть наснитися страхіття. Саме тому ми зазвичай так серйозно й довго зважуємось на остаточний вибір.

Українець для нового житла намагається знайти таке місце, духовно чисте, що має задовольняти цілому ряду вимог, зокрема: щоб город за хатою та господарськими спорудами виходив до річки, ставка, на долину; щоб це місце було по можливості на цілині, де земля "спокійна"; на горбку, де немає вологи; там, де ранком не буває роси; де не ростуть дерева; де колись була в сім'ї злагода та не вмирали діти; де можна вдало розмістити господарські споруди; де є зручний під'їзд; вхід до хати повинен бути з південного боку або зі сходу. Щасливим місцем'вважається те, на яке із задоволенням лягає відпочивати худоба.

Отже, що при виборі місця для майбутньої хати існує чимало заборон. Так, не можна будувати нову хату: за розмірами меншу від старої (щоб не зменшилася сім'я); на місці старої; на садибі родини, де були п'яниці, злодії тощо; там, де люди вимерли від пошесті; де часто хворіли; де були сварки та розлучення; де були поховання (цвинтар), особливо самогубців; де раніше була церква чи якесь інше святе місце; де колись молотили (бо будуть чорти молотити); на пустирях, вигонах, мочарах, на роздоріжжі, перехресті доріг та на межі; там, де хата розділяла ділянку землі рівно навпіл; на стежках, дорогах та корчах; на камінні та болотах; там, де росло дерево, а особливо бузина, терен, груша та калина; де був льох чи якісь ями; де був хлів чи стайня; де був смітник, гноярка, місце, куди виливали помиї; де скупчувалась дощова вода; де була хата, що згоріла від удару блискавки, поруч із місцем, де проживали недобрі сусіди (українці при забудові завжди віддавали перевагу гарним сусідам, спілкування з якими вважається не менш важливим, аніж із близькими родичами). Не слід будувати хати на ділянці землі, на яку претендують кілька родин, навіть якщо в остаточному підсумку перемога за вами: життя в такій оселі супроводжуватиметься постійними сварками.

Отже, народний принцип забудови такий: хата ставиться на "чистоту" та для "чистого".

Наголосимо на тому, що особливо важливим є те, аби не будувати хати на місці, де жила родина, в якій сталося нещастя. Таке місце вважається нещасливим і не обіцяє спокійного життя майбутнім господарям оселі. Якщо з якоїсь причини тут загинула ціла родина, то таке місце взагалі обходять стороною, адже на ньому тривалий час лежатиме відбиток смерті.

Застерігайтеся будувати житло й на тому місці, де колись було скоєно жахливий злочин, тобто це місце осквернили: прокляття переслідуватиме вас і вашу родину. До цього можна ставитися по-різному – глузувати з цих народних забобонів або ж відверто вірити в них, але народ зайве й недоречне не скаже...

Раніше (а подекуди й зараз), щоб визначити місце для нового будинку, ходили до ворожок. У деяких випадках на цьому місці сіяли жито: якщо воно росло гарно, то вважалося, що й місце гарне.

Перевірка правильності обраного місця полягає в подальшому уточненні розміщення хати на одній із найбільш придатних ділянок. Для цього здійснюється такий обряд: під кожним рогом майбутнього житла забивають дерев'яні кілки або ж кладуть камінці, біля яких після заходу сонця таємно від чужих очей насипають певну кількість зерен жита або пшениці: 27, 30, 33, 36, 39 тощо. Водночас посередині майбутнього житла на столику або стільці, застеленому вишиваним рушником, кладуть хрест (що його потім, при зведенні хати, переносять на покутній стовп), хліб, сіль і залишають яку- небудь посудину з водою.

Подекуди для більшої вірогідності воду ставлять біля кожного кілка чи камінця. Наступного ранку до сходу сонця перевіряють, у якому стані перебувають хліб, зерна, сіль і вода. Якщо все лишається незачепленим, а кількість води навіть збільшиться, то це добра ознака. Такий обряд інколи повторюють дві-три ночі поспіль.

Побутує також обряд із використанням металевого або глиняного посуду (сковорода, горщик тощо). Під такий посуд увечері кладуть жмут вовни, а вранці перевіряють, чи не зволожилась вона. Якщо так, то й житло буде вологим і будувати його в цьому місці небажано.

Вважається, що всі зазначені магічні обряди мусять виконувати тільки чоловіки, хоча цієї традиції мало хто дотримується.

Незважаючи на всі ті ознаки, за якими не бажано обирати місце для хати, традиційна культура українців містить ритуали, котрі спрямовані на забезпечення очищення як "нечистого" місця, так і вже збудованої хати. Вдавалися до магічних дій, уявляючи землю живою істотою, та відповідно до цього робили все, аби вона "заспокоїлася": на ній нічого не можна сіяти, будувати й навіть ходити. На якомусь етапі, продовжуючи використовувати всі ці магічні дії, місце під забудову почали освячувати, запрошуючи для цього священнослужителів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)
  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник