Рідна домівка

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Не дай, Боже, в чужій хаті жити, в чужій печі палити.

В порожній хаті сумно й ночувати (Інтер'єр)

Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має, як правило, не менше трьох вікон. До речі, з появою віконного скла великих розмірів швидко набули широкого побутування вікна на три шибки. (Триподільна система – явище не випадкове, адже й житло також по вертикалі поділяється на три частини: призьба, стіни, дах.) Вздовж бічної (причілкової) стіни мусить стояти стіл, функцію якого може виконувати скриня. Біля столу попід тильною (задньою, запічною, напільною, примісткою) стіною розміщують довгу дерев'яну лаву, а з зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Простір між піччю та причілковою стіною заповнюється дерев'яним настилом на стовпчиках, піднятим на рівень лежанки печі (піл, приміст).

У хаті завжди зберігається якесь начиння. У справжньої ґаздині все на своєму місці – так і лад тримається, і зручно самим господарям.

Добра річ, як є в хаті піч (роль печі)

Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб, довго тримала тепло та мало потребувала дров і вугілля для обігрівання оселі, але головне – щоб жодне зло не пускала. До пічного вогню особливе ставлення: в нього в жодному разі не можна плювати, при ньому не можна лаятися, його слід замітати чистою метелкою, хрестити, ставити на ніч горщик з водою та поліном, аби він міг їсти та пити.

Часто сваха, приходячи зі шлюбною пропозицією до батьків нареченої, підходить до печі та будь-якої пори року

гріє рури (або імітує це) біля неї, а вже потім розпочинає справу. Подекуди під час таких переговорів дівчина влізає на піч, а свати вмовляють її злізти: якщо вона це зробить, то таким чином дає згоду покинути своє сімейне вогнище та перейти до оселі нареченого. Або ж наречена присідає біля печі, скромно "колупаючи" глину, що теж означає згоду.

У своїй хаті й вугли помагають (червоний кут)

По діагоналі від печі має бути влаштоване покуття (святий вугол, червоний кут). Про нього хочеться сказати окремо.

Це найважливіша частина житла. Орієнтований кут завжди на схід або південь, тому освітлювався краще за інші.

Тут знаходились речі, що несуть у собі вищу культурну цінність: стіл, Біблія, молитовні книги, хрест, свічі, фото померлих членів родини, образи, прикрашені тканними або вишиваними рушниками (божниками), цілющим зіллям і різними квітами.

На найпочеснішому місці в цьому куті має сидіти господар будинку, голова родини. Мабуть, звідси народна прик-

мета: якщо тріщить святий кут, то це віщує смерть господаря. Колись під час весільного обряду наречений мусив викупати місце для себе в червоному куті.

Важливу роль відіграє цей кут під час пологів. Якщо вони важкі, з ускладненнями, жінку слід періодично водити навкруги стола, що стоїть у святому куті – це неодмінно допоможе. Під образи саджають почесних гостей і сватів. Тут же на сороковой день після смерті когось із родини слід стелити чисту постіль: покійника чекають додому, на стіл ставлять зайвий прибор.

До речі, щодо образів. Ікони не можна продавати, але їх можна обмінювати. їх не можна спалювати чи знищувати якимось іншим чином, можна лише закопати чи пустити по воді. Чистити їх слід два рази на рік: перед Різдвом і Пасхою. Повернути ікону до стіни вважається блюзнірством.

Як зло у двері, то ти його – у вікно (функції дверей та вікон)

Часто, розглядаючи хату, можна побачити віконні та дверні пройоми, пофарбовані в інтенсивно червоний колір, що символізує очищення вогнем "усього входящого", адже мешканці оселі мусять бути захищені від негативного впливу зовнішніх сил. Функцію оберегу виконує не лише червоний колір, але й наведені крейдою хрестики навколо вікон та дверей; рушники, якими оздоблюють вікна та двері; часник і підкова: останню прибивають до порога чи біля нього, часто над дверима, часник та різні трави розвішують навколо дверей і вікон.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рідна домівка“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка
  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник