Білий тиждень

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов'язаний з останніми днями земного життя Ісуса Христа

Білий, або чистий, тиждень – це останній тиждень перед Великоднем. Піст має в цей період дотримуватися так само суворо, як і протягом першого тижня Великого посту. Найважливіший день – чистий четвер. Четвер – день Таємної вечері Ісуса Христа з апостолами, день зради Іудою Спасителя.

Це сприятливий період для висівання ранніх зернових культур, вважається, що урожай у цьому разі буде дуже багатий.

Чистий четвер символізує очищення, весняне оновлення людини та всього, що її оточує. Ще вдосвіта в цей день необхідно спалити бур'ян і торішнє листя, вичистити й вимити все в оселі, надворі, щоб дім мав святковий вигляд. Це свого роду очищення від усього, що пов'язане з минулим роком, зимою, будь-якими поганими спогадами, очищення від нечистої сили.

Господині за старих часів затемна зранку сиділи на порозі та сучили нитку навпаки, крутячи веретеном від себе. Цю нитку слід було зберігати в потаємному місці, а коли заболить у когось із родини рука або нога, перев'язати ниткою хворе місце..

За легендою, до сходу сонця в чистий четвер ворон носить своїх воронят до річки купати. Якщо людина встигне всього ранку випередити ворона та скупатися раніше від воронят, то вона не матиме проблем зі здоров'ям протягом усього майбутнього року. Дуже хворі люди стараються скупатися ще вночі – щоб уже точно ворона випередити.

Погані люди або й просто відьми виливають "хвору" воду на перехрестях доріг, і тому люди старалися не ходити зранку перехрестями, а то й узагалі не виходити з дому, щоб "хвора" вода не спричинила погіршення стану здоров'я.

Цього ж таки дня старі люди радять підстригати дітей, мовляв, тоді голова не болітиме. Господині в чистий четвер готують сіль для великоднього застілля: загортають дрібку солі в чисту ганчірочку та кладуть у піч. До речі, ця сіль начебто допомагає худобі при хворобах шлунково-кишкового тракту. Коли ганчірочка повністю згорить, сіль слід зібрати та сховати до Великодня. А вже на Великдень цю сіль хазяїн дому кладе на хліб і ставить під образами.

Увечері в цей день побожні люди поводяться надзвичайно урочисто, спокійно, не чути ні співів, ні сміху, ні розваг. Після вечірньої служби люди будь-що стараються донести власноруч виготовлену й запалену свічку в спеціальних ліхтариках додому, щоб вона, борони Боже, не погасла. За допомогою вогню від цієї свічки викопчують хрест у домі, щоб усі біди його обминали. Випалений хрест на воротах запобігав проникненню у двір нечисті. У деяких регіонах України цей хрест не витирають аж до наступного чистого четверга.

Цьому хресту також приписуються магічні властивості: наприклад, народ рекомендує хворим на пропасницю розвести сажу з викопченого хреста у свяченій воді та випити. Свячена свічка, запалена під час грози, тамувала страх, позбавляла від розпачу, допомагала під час важких пологів. Її запалювали під час важких хвороб людей, тварин, бджіл, її давали до рук людині, яка помирала. Найсильніші магічні властивості має свічка, що горіла дванадцять разів – дванадцять років.

Вважається, що людина, яка має таку магічну свічку, може будь-якою справою займатися (ясна річ, богоугодною), і все буде в цеї людини на добре йти. Навіть місце для дому ця людина може будь-яке вибрати – і в цій оселі буде їй добре вестися.

Якщо людина дуже хоче побачити відьму, то слід зробити в четвер Великого посту з осики борону, закінчити цю роботу треба в чистий четвер. Увечері, прийшовши зі свяченою запаленою свічкою, треба сховатися в хліву за виготовленою осиковою бороною, і тоді можна побачити відьму, яка, за народними уявленнями, прийде цього вечора до хліву. Ще один спосіб зустрітися з відьмою: весь Великий піст, кожного четверга, слід кидати на горище по поліну. У чистий четвер ці дрова треба спалити в печі й чекати на відьму, яка, знову ж таки, за народними повір'ями, має прийти, щоб попрости вогню.

У деяких регіонах України раніше діти під час богослужіння стукали виготовленими власноруч дерев'яними стукалками – відганяли нечисть.

Окрім свічок, у церкві святять ще й печене порося. Український народ переконаний, що нічого поганого або неприємного в цих тваринах немає, тим більше якщо зарізати порося на це свято.

У страсну п'ятницю богобоязні люди не повинні нічого їсти аж до самого виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. У деяких місцевостях існує звичай обносити тричі плащаницю навколо церкви. У ту мить, коли з церкви виносять плащаницю, діти стукають своїми власноруч зробленими з деревини калатальницями – відганяють нечисту силу.

Коли родина повертається із церкви після богослужіння, то сідає обідати. Цього дня дотримуються суворого посту, не можна їсти навіть рибу, а тількі овочі, крупи. У цей день не можна в жодному разі шити й прясти, рубати дрова, працювати сокирою, а можна тільки готувати їсти. У п'ятницю господині випікають великодні паски.

У великодню суботу господині беруться до приготування крашанок. За народними уявленнями, крашанки треба готувати саме в суботу, оскільки в цьому разі вони добре зберігаються, а якщо їх зробити в п'ятницю, то вони швидко зіпсуються.

Існує багато легенд, що намагаються пояснити витоки звичаю виготовляти крашанки. За однією легендою, коли Ісус Христос посилав людей повідомити решту про своє воскресіння, він дав їм підтвердження правдивості слів – крашанку. За іншою легендою, якийсь простий чоловік допоміг Ісусу Хресту нести хрест, а свій кошик із яйцями залишив на дорозі. Коли ж цей чоловік повернувся до кошика, то з подивом побачив, що яйця перетворилися на крашанки. Ще одна легенда: коли євреї почали кидати в Ісуса Христа каміння, то воно, торкнувшись Спасителя, перетворювалося на крашанки. А святий Петро поруч тоді був, він зібрав ті крашанки й людям віддав.

І ще ось така легенда, дуже стара й досить оригінальна. Коли Ісус Христос воскрес, то посадив головного чорта в підземелля, закував його дванадцятьма залізними ланцюгами, закрив дванадцятьма залізними дверима, на які навісив дванадцять таки залізних замків надзвичайної міцності. І якщо чортові вдасться в період між Великоднями все це перегризти, аби звільнитися, то на людство чекає кінець світу. Старі люди кажуть, що кожного року чорту майже вдається впоратися із цією задачею, але коли справа доходить до останнього замка, люди починають співати великодні пісні – і всі ланцюги, двері та замки відновлюються. А отже, чортові треба все починати із самого початку. Ця давня легенда попереджає, що того дня, коли люди вчасно не заспівають великодню пісню з нагоди свята, таки станеться кінець світу.

Наступний розділ:

Великдень


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Білий тиждень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень
  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник