Спостереження людей над природою, порами року відбувалося й на основі рослинного світу.
Наші прапрадіди, наприклад, вірили, що папороть цвіте лише одну мить у ніч на Івана Купала і що той, хто зірве та збереже квітку папороті, буде щасливим, володітиме даром ясновиддя.
Повір'я про цвітіння папороті пов'язані з культом Сонця як символом та джерелом життя природи й людини. Як відомо, папороть не цвіте, розмножується спорами. Проте люди вірили в її цвітіння та в те, що не кожній людині дано бачити її вогняну дивоквітку.
Часто з травами, кущами, деревами пов'язували полярні властивості й характеристики, добрий та згубний впливи.
Скажімо, омелу називали "чортів кущ", "відьмина мітла", "чаклунське зілля", однак це не заважало вірити в те, що вона – оберіг, має здатність охороняти житло від блискавки та вогню.
Заклятим деревом вважалася осика; на ній завжди тремтить листя, осиковим кілком убивають упирів і забивають кілки на могилі того, хто ходить після смерті. Кущ бузини пов'язували з чортом, забороняли на місці, де колись росла бузина, ставити хату.
Осяяні загадковим серпанком повір'їв та легенд й інші рослини: барвінок, рута, любисток, калина, липа, верба, тополя, береза, дуб, терен, ліщина, груша, яблуня, вишня...
Бузина
Бузина – диявольське творіння: її посадив чорт і тепер постійно сидить під нею, а тому її ніколи не викопують з корінням, щоб не дражнити диявола, а залишають рости, де б вона не була.
Нічого не можна будувати на тому місці, де є старий корч: це місце – схованка чорта. Це місце нещасливе: як поставити хату, то господарі або діти будуть слабувати і мерти, а як на худобу, то худоба буде здихати і не буде вестися.
Як є бузина в городі або на полі і не можна її позбутися, то треба помастити сапу свяченим салом і висапати.
Ні викопувати, ні викидати бузини не можна, бо зведе руки й ноги.
Під бузиною не можна сідати чи лежати, бо може скрутити цю людину.
Верба
Де верба, там і вода, де вода, там і верба.
В хату, де є верба, блискавка не вдарить.
Верба перепиняє дорогу в дім нечистій силі" особливо відьмам. А в сухій вербі сидить чорт. Про це говорить і прислів'я: "Закохався, як чорт у суху вербу".
Горіх
Буває, що не родить горіх волоський. То треба у Великодню п'ятницю взяти сокиру й бити по стовбуру обухом і приказувати: "Як не будеш родити, то буду тобою паску святити".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)“ на сторінці 1. Приємного читання.
