Демонологія

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Бога люби, але й дідька не гніви.

Порівняно з міфологією українська демонологія являє собою більш розвинену сферу духовної культури. В основі її лежить ідея одухотворення всього оточуючого світу, сприйняття природи як живого організму, наповненого різноманітними духами. Це проявляється через цілу систему культів: предків (у тому числі залежних покійників), рослин, тварин, води, вогню, родинної оселі та сил природи. Останнє становило сферу міфології, але згодом культ природи розпався на ряд розрізнених магічних і сакральних дій, багато з яких увібрав демонологічний культ мертвих.

Ключовим у демонології є поняття "демон" (дух) – надприродна сила, якою наділені найрізноманітніші природні явища, речі, а то й люди. Надприродними властивостями світ наділила людська фантазія. Причому фантазування відрізняється від поетичних образів або казкових вигадок тим, що люди щиро вірять в існування одухотвореного світу, включаючи в його сферу такі суто життєві начала, як добро та зло. З прийняттям християнства зле начало у фантастичних уявленнях людей абсолютизувалося: більшість демонічних образів були оголошені нечистю, а обряди та ритуали, пов'язані з ними, – бісівськими.

Ще раз наголосимо, що процес взаємодії демонологічного та християнського не такий вже й однозначний, як і неоднозначне ставлення до них людей. Іноді за всієї своєї ненависті до біса українець подекуди готовий зробити йому ласку, аби не нажити в його особі ворога.

Піп – у дзвін, а чорт – у клепало (чорти, відьми й інша нечисть)

Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла, і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявления, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з радості народження у нього сина, відімкне двері й випустить погуляти.

Розважаються в ці дні й люди, а хто хитріший, ще й намагається сам використати нечисту силу, що ходить поміж людей, звертаючись до різного роду ворожінь...

Нечиста сила у східних слов'ян – це загальна назва для всіх низьких демонологічних істот і духів, синонімічна таким назвам, як злі духи, біси, дияволи тощо. Загальним для всіх персонажів низької міфології є їхня належність до "негативного, "нечистого", "нетутешнього", "потойбічного світу" (іноді більш чітко – до пекла, пекельного) і пов'язане з цим протистояння позитивному, тутешньому світу.

За народними віруваннями, нечисту силу було створено самим Богом (з його віддзеркалення у воді, із ангелів-відступників або ангелів, вигнаних Богом з неба на землю чи в пекло тощо) або Сатаною, що створив у протиборстві з Богом свою армію нечисті. Менш поширені повір'я про те, що різного роду демонологічні істоти з'являються з так званих закладених небіжчиків (нехрещених дітей, самовбивць, померлих неприродною смертю), дітей, проклятих батьками, людей, викрадених нечистою силою (лісовиком, водяником, русалками), дітей, народжених від зносин із нечистою силою тощо.

Існує й така цікава легенда. Із самого початку чорт був у своїх злих ділах сам-самісінький на весь білий світ. Ця самотність йому набридла, тому він попросив у Білобога сотворити йому побратима. Білобог дозволив йому вмочити пальця в живу воду та стріпнути за спину: із краплі повинен був з'явитися вірний товариш. Але ненажерливий, жадібний чорт вмочив руку по лікоть. А коли струсив краплі, з'явилася величезна кількість різного роду демонів, яких разом із їхнім творцем було скинуто з неба. Нечисть летіла 40 діб, а щойно Білобог промовив "Амінь!", демони назавжди залишилися там, куди поховалися тієї миті: хто – у воді, хто – в лісі, хто – у горах, а хто – в людських оселях.

Відповідно, український пандемоніум структурно розпадається на декілька видів: демони родинного вогнища (домовики, скарбники); демони природи (водяники, болотяники, лісовики, русалки); людські химери (упирі, вовкулаки, чаклуни, відьми, чорти); примари (злидні, блуд, мара, туга, трясця, завійна тощо).

Широко відомими у слов'ян є вірування, що нечиста сила (диявол, біс) може вилупитися з півнячого яйця. Нечиста сила є всюдисущою, проте її власним простором є лише нечисті місця: нетрі, гущавина, трясовина, непрохідні болота; перехрестя доріг; мости, межі сіл, полів; печери, ями, всі види водоймищ, особливо водоверть, вири; колодязі; нечисті дерева – верба, горіх, груша; підпілля і горища тощо. Узагалі, житло – одна з головних ознак, за якими нечиста сила іменується: лісовик, бір, моховик, польовик, щучник, межник, водяник, омутник, вировник, виринниця, веретник, травник, дворовий, домовик, овинник, банник, амбарник, гуменник, хлібник, запічник, польовик. І так до безкінечності.

До зовнішніх ознак нечистої сили належать характерні аномальні прояви: сиплий, гучний голос, шум, тріск, гул, завивання; швидкість переміщення, стрімкі обертальні рухи, швидкі зміни вигляду. Для окремих представників характерні свої специфічні форми поведінки та способу життя: біси бенкетують, п'ють вино, грають у карти, одружуються та влаштовують весілля; русалки танцюють, співають, розгойдуються на деревах, розчісують волосся; лісовик пасе вовків, плете личаки; домовик доглядає за худобою, передбачає смерть і т. ін.

Страх перед підступами нечистої сили примушує людей перш за все уникати нечистих місць і нечистого часу, наприклад, не купатися в річці до і після певного часу, не ходити в ліс і в поле в русалчин тиждень, не виходити з дому опівночі, остерігатися святок; не залишати відкритим посуд із водою та їжею, закривати колиску, затуляти в потрібний час вікна, трубу, завішувати дзеркало, а також скоювати спеціальні дії-обереги: читання молитви, окреслювання кола. Нечиста сила боїться хресного Прапора, парних чисел, співів півня. Для відлякування нечистої сили може застосовуватися також ефект "чуда", тобто розповідь про яку-небудь чудову історію (весілля брата й сестри, народження дитини в 7-річної дівчинки тощо). Застосовуються також рослини-обереги, особливо мак, полин, кропива. Разом із тим люди іноді свідомо вступають у змову з нечистою силою, наприклад, скоюють ворожіння, для чого знімають із себе хрест, йдуть на перехрестя доріг, в лазню або інші нечисті місця; зводять уроки й под. Прикликати чорта за бажання можна свистом, особливо в "чортових місцях": на перехрестях і пустирях. Ну а щоб тримати його на належній відстані, радять мати при собі ножа, причому освяченого. Ножа нечиста сила взагалі дуже боїться, тому, наприклад, породілля часто кладе поряд із собою або зариває глибоко в ковдру й кладе в колиску під немовля ніж – і так доти, доки дитину не похрестять.

Присутність різного роду нечистої сили в житті людей давно стала улюбленою темою для творів літератури, причому фантастичні, фольклорні уявлення переплітаються з християнським віровченням. Але нечиста сила виконує і свого роду виховну функцію, функцію певного природного табу, психологічного бар'єру, аби не перетнути меж дозволеного, "людського", не зіпсувати доброго начала Всесвіту, насамперед подолати в собі самому все негідне та зле. Такий колоритний образ, як ніхто інший, наочно демонструє, "яким не можна бути або стати" за жодних умов.

Наступний розділ:

Домовик


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Демонологія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія
  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник