День Преподобного Касіяна

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого.

Приказка "Чого це ти Касіяном дивишся" дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина народжувалася на день Касіяна – "не буде із цього народженого добра".

За народними віруваннями, у Касіянів день не можна виходити до сходу сонця з дому, оскільки якщо Касіян подивиться, то людина може захворіти й навіть померти.

Сердитий Касіян часто зображується у фольклорних творах із довгими віями та бровами, зі злими очима, що несуть загибель білому світу.

Існує легенда, що виправдовує Касіяна. За нею преподобний Касіян опікується тим, щоб чорти не мали часу будувати плани зі згубною для людей метою. Щоб "відволікти увагу" чорта, святий весь час б'є його молотом по голові – не дає отямитися. Лише один раз на чотири роки йде святий Касіян помолитися до церкви, щоб попросити в Бога сил для своєї нелегкої "роботи" з нечистою силою. А поки він молиться, чорти мають дещицю дозвілля. Саме тому не можна цього дня виходити з дому до сходу сонця: не від погляду Касіяна гине все живе, а від витівок розлючених чортів, які надолужують усі капості, яким не давав здійснитися протягом цілих чотирьох років преподобний Касіян.

Ті, хто народились цього дня, вважаються нещасливими: раз Касіян кинув оком – не буде добра з цього дитяти.

Явдохи

Цей день, 14 березня, християнська церква "облагородила" посиланням на шанування пам'яті святої Євдокії.

Народні перекази оповідають, що цього дня прокидається від зимового сну бабак, виходить зі своєї "домівки" та свище тричі, а потім знову ховається до своєї нірки. За народним віруванням, у своїй нірці він тепер спатиме аж до Благовіщення.

Саме цей день, відповідно до народної традиції, вважається першим днем весни. Із цим днем старі люди пов'язують повернення ластівок із вирію. Господині, побачивши в цей день ластівку, кидають жменю землі на грядку зі словами: "Кріп сію". І чекають на "закономірне диво" – на цьому місці начебто виросте кріп.

Діти, уперше побачивши навесні ластівку, беруть жменю землі, кидають її вслід ластівці – "на гніздо", будучи переконаними, що це прискорює прихід весни.

Якщо в дитини ластовиння на обличчі, то можна спробувати позбутися його за допомогою ластівки. Коли ця дитина побачить ластівку, то має проказати: "Ластівко, забери мої веснянки, натомість дай мені білянки". Потім необхідно вмитися весняною водою.

Зруйнувати ластівчине гніздо – гріх не менший, ніж зруйнувати гніздо лелеки. Як і лелеки, ластівки приносять в оселю, під стріхою якої живуть, затишок і злагоду. Тож краще не турбувати їх і не бешкетувати, витягаючи яйця з гнізда.

Добрий господар обов'язково зріже сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

На Явдохи до сходу сонця дівчата, які цікавляться чаклуванням і всілякими чарами, замовляють своїх ворогів, щоб вони їх "добрим словом поминали".

День Святого Конона

Цей день відзначаємо 18 березня. У народі за старих часів святого Конова вважали покровителем коней, а тому й святкували на Лівобережжі України переважно власники коней. На підставі співзвучності слів Конон та коні народилася легенда, що святий Конон був дуже добрим конюхом, і коні у нього були доглянуті, гарні та прудкі. За легендою, коли святий Ілля по небесному мосту їздить в огняній колісниці, то кіньми правити бере святого Конона. Як гримить, то й кажуть: "То святий Ілля по небесному мосту калачі везе, а кіньми править святий Конон".

Колись на знак ушанування Конона в стайні треба було повісити застрілену сороку як запобіжний засіб проти домовика, "щоб коней не мучив". Із цією ж метою хазяйка дому кропить свяченою водою горище та стайню.

Господиня звечора в цей день ставить у запічку або в якесь інше потаємне місце трохи їжі для домовика, щоб він був добрий і за домом уважно слідкував.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День Преподобного Касіяна“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна
  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник