Третій спас

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

29 серпня відзначаємо горіховий Спас. Назва походить від того, що в лісах у цей період достигают горіхи.

Головосіка

11 вересня – Головосіка. Після хрещення Господнього святого Івана Хрестителя кинули до в'язниці за наказом Ірода (а він був тоді правителем Галілеї). Жорстокий наказ було віддано через те, що Іван засуджував Ірода за його неправедні вчинки:'той покинув законну дружину, а натомість жив із незаконною – дружиною свого брата Іродіадою, яка була дуже ласа до влади й багатства і прагнула до них за будь-яку ціну.

Народні свяга та обряди календарного циклу

Іван Хреститель не побоявся відкрито виступити проти цього шлюбу. Під час бенкету з нагоди дня народження Ірода донька Іродіади Саломія дуже потішила всіх своїми танцями (а вона була неабияка танцівниця). Задоволений Ірод пообіцяв дати їй у нагороду будь-що на її вибір. Забаганка дівчини була жахливою: за порадою матері вона попросила в Ірода подати їй на блюді голову Івана Хрестителя. І негайно отримала те, що забажала. Тоді Саломія віднесла святу голову своїй жорстокій матері. Та проколола язик Івана Хрестителя голкою та закопала голову в місці, для поховання не призначеному.

Але про останки святого подбала дружина Іродового домоправителя. Вона поховала голову Івана Хрестителя на горі Єлеонській. А Божий Суд над Іродом і жорстокими жінками відбувся ще за їхнього життя: вони всі загинули наглою смертю.

Головосіка – народна назва свята Всїчення голови святого пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. За народними уявленнями, якщо зібрати святоянське зілля, залити його горілкою та добре настояти, то цю настоянку можна протягом року використовувати як чудодійні ліки.

У цей день не можна різати нічого, що зовні нагадує голову, навіть хліб треба ламати руками, а не різати ножем. Цього дня віруючі люди дотримуються суворої дієти. Цікавий факт: це один-єдиний день протягом року, коли варити та їсти борщ – гріх.

День Семена

14 вересня – свято преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи, народний варіант назви – день Семена. Симеон Стовпник (IV-V століття) до вісімнадцяти років був чабаном у своїх родичів.

Згодом він таємно втік до монастиря. Ця визначна в історії церкви людина провела вісімдесят років, дотримуючись вимог аскетизму, дивуючи всіх оточуючих чудовим умінням читати чужі думки та відданістю Богові. Започаткував новий вид подвижництва – стовпництво. А справа в тому, що якось замкнувся у стовпі заввишки чотири метри та жив у цьому стовпі майже п'ятдесят років, віддаючи весь свій час молитвам та пророцтвам..

За козацьких часів у цей день хлопців уперше "садовили на коні", проводили пострижини – це важлива подія в житті молодого вояка.

Існує стародавнє повір'я, що цього дня злітаються в очерет горобці, а чорти там їх міряють на мірки: виходить, що все, що в мірці, належить чорту, а поза міркою – людині. Начебто саме тому після 14 вересня горобців у містах і селах меншає.

У цей день починаються вечорниці, саме від Семена люди вже копали картоплю. За народними уявленнями, якщо спекти нову картоплю та погріти нею руки, то вони не будуть мерзнути всю зиму.

Друга Пречиста

Повна назва – свято Різдва Пресвятої Богородиці, відзначається 21 вересня.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді, усе більшого поширення набували забобони, моральні сили люду танули з кожним роком.

Люди навіть і самі усвідомлювали, що необхідна якась надзвичайна подія, безпосереднє втручання Бога в земні справи, щоб урятувати духовність. І Син Божий вирішив прийняти людську подобу, щоб Мати можливість прийти на землю й урятувати людство від гріхів. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання такої важливої місії:

Матір, Матір пречистая –

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Третій спас“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас
  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник