Стріча (доля)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Богиня доброї долі – одне із втілень Рожаниці, вона має інформацію про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ). Долі-Стрічі присвячений день Стрітення (1-2 лютого за відновленим язичницьким календарем). Цього дня, за народною вірою, богиня зима зустрічається з богинею весною. Весну уявляють у вигляді молодої дівчини, прикрашеної квітами, зелами, радісної й сонячної красуні, а зиму – в образі злої старої жінки у снігових хутрах, від якої віє холодом, морозом.

Дві суперниці змагаються, хто кого переможе. За тим, як міняється погода цього дня, визначають, яким буде літо, врожай цього року. Як правило, це перший зимовий день, у який сонце світить надзвичайно яскраво. Отже, астрономічно свято Стрітення настає значно раніше, ніж це відзначає православна церква. У наших сусідів, західних слов'ян, збереглися звичаї цього дня закликати Богиню Стрічу в гостину, пригощати її доброю стравою. Тоді вона розщедриться й подарує господарям щастя. Суперниця Стрічі – Нестріча, тобто зла доля (Недоля). Існує повір'я, що Нестрічу треба відганяти й посилати її ворогам.

Колодій

Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев'яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами.

Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки.

У цей тиждень старші жінки жартома "карають" тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари та не одружилися. Таким був звичай наших предків – усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.

Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, що її виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками.

Цю відзнаку парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть відкупного, тобто не пригостить жінок за таку честь, яку вони влаштували для нього. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Колодій святкується в останній тиждень лютого. Колись давно кожен день цього тижня мав свою обрядодію, про що співається в давніх колодійних піснях. Цього часу здійснюють також обряди завершення зимового періоду, зустрічі весни, і свята ці відомі під назвою Масляна.

Лада

Богиня материнства, стіарша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності).

За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями, її одяг був гаптований золотими нитками. На голові Лади був завжди свіжий трояндовий вінок, вона тримала за руку божественне дитя – свого крилатого сина Полеля. Його крилатість – символ невловимої любові, а з його долонь сиплються іскорки – символ пристрасного вогню.

Грецька богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопонес ця богиня прийшла з Подніпров'я та має ще пелазгійські корені. Її храми існували в багатьох країнах Європи, а її статуї досі прикрашають музеї Італії та Греції.

Лада (Лето) в обох руках тримає своїх малих дітей, Лелю (Артеміду) і Полеля (Аполона).

Її дочка Леля – богиня дівочої любові, молодша Рожаниця; таке ім'я надавалося дівчаткам, які народилися навесні (22 квітня на свято Лелі дівчата здійснюють обряд "Лельник" – водять хороводи, заквітчуються вінками, співають веснянки, гаївки тощо).

Чоловіча пара Лади – Ладо (Дід Ладо) згадується у Велесовій книзі як Бог, який через мужнього мужа Квасура відкрив людям секрет приготування священного напою меду-сури, що його русичі п'ють на славу Божу. Він має ще ім'я Ладо- бог – Бог порядку, спокою, миру згадується у Велесовій книзі, де розповідається, яким Богам треба співати Славу: "і тому Ладобогу, який править лади родинні та благості всякі".

Наступний розділ:

Права, Ява, Нава


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стріча (доля)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)
  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник