Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Заручини. (полюбини, хустки, рушники, світанки) – закріплення згоди на шлюб. На заручини до молодої приходить молодий разом зі своїми батьками. Старший староста накриває рушником хліб, кладе на нього руку дівчини, зверху – руку хлопця та перев'язує їх рушником. Після цього ритуалу молода перев'язує старостів рушниками, а іноді й обдаровує всіх присутніх хустками. Часто до столу подають мед, котрий символізує єдність молодих і їхніх родичів.

Після всіх церемоній дівчина та хлопець вважаються зарученими й відтепер не мають права відмовлятися від шлюбу. Спроба відмовитися раніше вважалася за безчестя, за відмову ж відшкодовували матеріальні витрати та ще й платили за образу. Тепер це не зумовлює якихось фінансових проблем, але навряд чи є приємним, адже для того, кого зраджують, це певна психологічна травма.

За давніх часів (а подекуди й сьогодні на селі) на ознаку того, що дівчина й хлопець засватані, вони отримували певні атрибути: наречений – барвінкову квітку, наречена – червону стрічку в коси або квітку. В західних районах більш поширеними були вінки, їх плели в так звані барвінкові дні. Дівчина не знімала його аж до шлюбу, навіть спала в ньому. Існувало повір'я: якщо вінок пропаде – не буде щастя у подружньому житті.

Сьогодні все більше цей обряд зводиться до того, що під час заручин парубок дарує своїй дівчині каблучку на знак того, що віднині й Довіку вона його обраниця.

Цікаво, що на Правобережній Україні колись існував ще один етап передвесільної обрядовості – церковні оповіді. Протягом трьох тижнів перед шлюбом священик в церкві оголошував громаді про намір і згоду молодих одружитися. Це надавало події громадського статусу і можливості парафіянам виявити своє ставлення до молодих, їх родичів. Протягом усього періоду між заручинами й вінчанням сусіди та знайомі мали право повідомити священику все, що могло стати на перешкоді укладанню шлюбу.

З'явився сват – чекай барвінковий обряд (барвінкові обряди)

Барвінкові обряди розпочинають весілля. Вони символізують ухвалення й освячення шлюбу громадою. Полягають у збиранні барвінку, материнському благословінні на плетення вінків, їх виготовленні й одяганні. У Західній Україні й донині це ціле дійство, коли молодь юрбою йде збирати барвінок, що супроводжується співом, танцями, веселими жартами.

Вінець – дівоцтву кінець (дівич-вечір)

Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці – у клубі чи Кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої, молоді.

На жаль, сьогодні це, як правило, прості розваги, й лише зрідка дівич-вечір у домі нареченої відзначається особливою Ліричністю. Дівчата-подруги в'ють гільце: оздоблюють квітками, стрічками та букетиками колосків виготовлене під час барвінкових свят вишневе деревце або гілку сосни. Гільце символізує незайманість, красу та молодість. Разом із завиттям гільця виготовляють маленьку квітку або вінки для молодого та молодої як символ наречених. За звичаєм, на долівці дівчата розстеляють біле полотно, на яке ставлять хлібну діжу, зверху кладуть подушку.

Наречена сідає на неї, після чого подруга розплітає їй косу, а дівчата прикрашають голову весільним вінком. Потім парубки й дівчата об'єднуються. Дружка чіпляє молодому вінок до шапки чи капелюха, саджає біля нареченої на кожух і накриває їх рушником або посипає житом, щоб злагода панувала у стосунках і добробут у домівці. Після цього молодих називають князем та княгинею, вони збирають "дружину" ("весільний поїзд") та йдуть запрошувати рідню й сусідів на весілля.

Шкода, та взамін такого яскравого, видовищного обряду все частіше молоді обмежуються звичайнісінькими листівками-запрошеннями.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)
  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник