Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Хлопці теж полюбляють весело відпочити, але їх розваги дещо відрізняються від дівочих. Якщо дівчина відпочиває, співаючи пісень або просто спілкуючись з однолітками, то парубок конче мусить утнути щось такеє. Найневинніші витівки – це кепкування з. тих самих дівчат, безупинні жарти та дотепи. Когось налякати, розіграти – теж не остання втіха. Хлібом не годуй – дай тільки влаштувати бійки-ігри: парубки по обіді чи звечора збираються й жартома б'ються навкулачки, визначаючи з-поміж себе найсильнішого та найспритнішого. Так і себе продемонструвати можна – мовляв, он який я жених завидний, і розважитись, і м'язам роботи дати.

Але бешкетують і більш серйозно. Так, якщо парубок сердитий на батька своєї дівчини (не пускає дочку на цілу ніч гуляти або каже: " Не ходи з ним, ледарем!"), то такого батька треба "провчити". Парубок підмовляє хлопців, ставить могорич і.•., хлопці гуляють! Батьки дорослих дочок знають про це, самі ж колись парубкували, але... "хлопців, як чорта, не встережеш".

І вранці: там – віз на хаті, там – ворота на річці плавають, а в іншого господаря – він дуже вже дошкулив парубкам – геть паркан розібрали, і кілка не знайдеш. "Порушники порядку" можуть зав'язати мотузкою або закласти дровами, підперти кілком двері хати, вилізти на стріху та заткнути комин, щоб дим пішов всередину, пустити в димар горобців і т. ін. Ознакою молодецької сили вважається вміння непомітно винести віз на хату. На ранок побачити це видовище збирається чимало глядачів. Досить часто парубки грюкають у стіни та вікна, а якщо хтось виглядає, його обливають водою або чорнять обличчя сажею. Ці та інші ритуальні безчинства практикують здебільшого на подвір'ях, де дівчата на порі. Але, мусимо визнати, що викидати такі "серйозні" штуки хлопцям вільно здебільшого в ніч на Андрія – єдиного на рік вечора, коли нікому не вільно на парубків ображатися.

Власної долі й колесом не об'їдеш (ворожіння)

Сьогодні різдвяні ворожіння – така сама невід'ємна частина святок, як і кіношедевр Ельдара Рязанова "Іронія долі, або з легкою парою!" у новорічній телепрограмі. Але, що цікаво, зазирають у майбутнє не лише цими днями. І це не дивно: ворожіння – одна з найулюбленіших розваг за всіх часів.

Хто з дівчат не має або не мав особистого зошита, якому довіряє всі свої таємниці. Наївні запитання, переписані в подружки, по-дитячому щирі відповіді, власноруч намальовані квіточки та сердечка – не одне покоління пройшло через це. Заповітні мрії, прагнення, бажання, радощі першого кохання, роздуми про майбутнє – усе це має надзвичайне значення для дівчини. Зрозуміло, що здебільшого ворожіннями цікавляться молоді дівчата, але подекуди не гребують ними й хлопці та жінки в літах, які очікують на якийсь поворот у житті.

Ворожіння – це різноманітні способи вгадувати долю, передрікати майбутнє. Певна частина ворожінь, передусім пов'язаних із господарською діяльністю людини, спостереженнями за явищами природи, поведінкою тварин тощо, акумулювала деякий раціональний досвід. Проте переважна більшість їх ґрунтується на забобонних уявленнях: люди зазирають у майбутнє переважно через посередництво потойбічних сил, через контакти з померлими предками.

Наші прабатьки вважали ворожіння доволі вірогідним способом дізнатись про майбутнє. Так, наприклад, гадали на Псалтирі. Звичайно Псалтир клали на голову й читали який- небудь вірш того місця, де книжка відкриється. Неписьменні люди йшли до дяка, і той їм гадав з Псалтиря, про що й тепер ще полишилася приповідка: "Дяк з Псалтиря ворожить, що Бог кому наложить".

Узагалі-το, способів ворожінь була сила-силенна. Лише на речах їх нараховувалось близько 30: на курках, конях, яйцях, взутті, сковороді, хлібі, головному вбранні, воску, квасолі, не говорячи вже про карти.

У наш час звичай ворожіння теж дуже поширений, особливо під час свят. В основному більшість ворожінь втратили своє магічне значення, до них ставляться як до свого роду веселої традиційної розваги, але свідомо чи несвідомо кожен прагне хоч одним оком зазирнути в майбутнє, і якщо результати ворожіння віщують удачу, ми потай сподіваємося на те, що воно справдиться.

З давніх-давен ворожать по зорях та інших небесних світилах, за допомогою води, вогню, снігу по нутрощах тварин, лініях долоні, сновидіннях, голосах "віщих птахів", на зернах, квітах тощо. З цією ж метою використовують різноманітні речі: обручки, люстерка, гребінці, черевики, пояси, свічки й т. ін. Є й "професійні" віщуни. На Україні це ворожки (відьми)..

Практикуються індивідуальні й колективні, суто жіночі й суто чоловічі ворожіння. Існують спеціальні обмеження щодо часу й місця проведення ворожінь. Як правило, ворожать увечері або вночі потай від чужого ока.

Узагалі ворожіння прийнято поділяти на приурочені до певного випадку (побудови житла, народження дитини, шлюбу тощо) та календарні, тобто закріплені за тими чи іншими святами. Найзручнішими періодами для ворожіння українці вважають переддень Різдва (Свят-вечір), Новий рік, Андрія, Катерини, Великдень та Івана Купала.

Слід зазначити, що сьогодні гадання злилося в нас з ворожінням, хоча спочатку вони різнилися: гадання – це зазирання в майбутнє, доступне всім, а ворожіння – роблення комусь добра чи зла ворожбитом.

Цікаво сучасному українцю, як і його пращурам, що з ним станеться сьогодні ввечері, завтра, наступного тижня, року, за кілька років,.. Майбутнє в усіх його проявах вабить людину надзвичайно сильно. І в народі виробилася така звичка ворожити на майбутнє під Різдво: опівночі слід вийти на вулицю, піти до неосвяченого будинку й тричі обійти навкруги нього, кожного разу зазираючи в одне з вікон; побачене у вікні на третьому колі віщує майбутнє – варто лише не помилитися із трактуванням побаченого...

В цілому народна уява наділяє здатністю віщувати майбутнє саме "нечисті" місця, тобто ті, де мешкає (принаймні повинна мешкати, за народними переконаннями) нечиста сила: полишені оселі, занедбані стайні, млини, темні льохи, таємничі горища та, звичайно ж, цвинтарі. Крім того, за всіма правилами перед ворожінням слід зняти із себе хрест, паски, розв'язати всі вузли, розстібнути всі ґудзики на одягу, дівчатам – розплести коси.

З будинку виходити необхідно потай, не перехрестившись, бажано босим. А щоб зрештою не "пропасти" від нечистого, слід кочергою накреслити довкола себе коло. Лише за цих нехитрих умов можна отримати певні "знаки" від долі, що здатна підняти завісу часу.

Знаками при цьому можуть бути як випадкові звуки, так і сновидіння, форми (наприклад, воску), поведінка тварини, слово перехожого, кількість предметів тощо. Гавкіт собаки може вказати, звідкіля приїде наречений, стук сокири віщує біду чи смерть, ніжна мелодія – швидке весілля, тупіт кінських копит – далеку дорогу, поведінка мурах – певну вдачу майбутнього чоловіка...

Особливо багато способів ворожіння про майбутнього обранця – коханого, з яким дівчина мріє прожити все життя, а отже, не може втримати своєї цікавості, прагне якомога раніше дізнатись про нього хоч щось, аби потім пізнати його в реальному житті, не пройти повз своєї долі. Чимало способів ворожінь описано в розділі, присвяченому календарним святам і обрядам, але й тут наведемо багато цікавих.

Наступний розділ:

Ворожіння про шлюб


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)
  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник