Поминальний тиждень – це другий тиждень після Великодня. Існує кілька назв цього тижня: Фомин тиждень, Радуниця, проводи, гробки, могилки, бабський Великдень, поминки й ін. Радуниця – це "весняна радість". За народними повір'ями, померлим дуже приємно, коли живі про них згадують добрим словом, відвідують їхні могили.
Ще за тиждень зазвичай люди йдуть на цвинтар, щоб опорядити могили, посадити квіти, а то й дерева, прибрати. Здебільшого садять калину або вишню.
Напередодні проводів слід привести до ладу все в оселі: чисто прибрати, вимити, побілити, у цілому приготуватися, наче до великого свята.
Після обіду родина, бажано в повному складі, йде на цвинтар, приносить із собою крашанки, паски й інші великодні страви, пригощає священика та наглядача цвинтаря з проханням поминати померлих родичів. Зазвичай родина "гостює" в померлих родичів досить довго – до вечора. У деяких регіонах України зберігається звичай христосуватися з померлими. Ось як ця процедура виглядає: по селі слід прокотити крашанку, запрошуючи померлих родичів хліб-сіль їсти на честь великого свята. А потім одразу треба з'їсти цю крашанку, поминаючи цих людей добрим словом.
Увечері можна поставити свічку в церкві, помолитися за упокій душі померлих. Деякі громади ще й досі відвідують цвинтар урочисто, усі разом, співаючи по дорозі церковних пісень, несучи хоругви та хрести. Помолившись на могилах, справляють урочистий обід.
По обіді або вже ближче до вечора починаються ігри, хороводи й інші розваги. А чому виникла назва "бабські проводи"? Тому, що в цих іграх здебільшого бере участь не молодь, а літні жінки.
5 травня святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих. Зверніть увагу: у нашого народу теж є урочиста традиція насипання гори над померлою
Красна гірка
людиною. Загалом, майже в усіх слов'ян є традиція святкування Красної гірки.
Від цього дня починається весняно-літній сезон весілля. Красний. – значить весняний, позитивний, радісний. Крім того, червоний колір асоціюється з кров'ю та очисною силою вогню й сонця.
Красна гірка має ще одну назву – свято Лелі. Дівчата обирають з-поміж себе най достойнішу, найвродливішу дівчину – Лелю, святково вбирають її, садять на почесне місце та кладуть поруч частування.
Потім навколо обраної Лелі водять хороводи, супроводжуючи їх співами. Пізніше до співів та ігор приєднуються й хлопці.
День Святого Юрія
Святий Юрій – покровитель хліборобів і скотарів. Юрій – латинською Georgius – у перекладі означає "землероб, хлібороб".
Іконописці-християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках він тримає спис, яким убиває дракона.
Дракон – символ язичництва (мабуть, уважний читач уже впізнав Георгія Переможця). Стародавня християнська легенда оповідає, що колись цей лицар урятував дівчину, яку принесли в жертву драконові. Уславлений цей хоробрий воїн-переможець і в народних піснях та інших фольклорних творах.
За народними повір'ями, цей день, 6 травня, – день сходження на землю весни. Народна думка така: до цього дня весну запрошували, зустрічали, а тепер вона вже справжня господиня на землі.
Вважається, що цього дня починає співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій відмикає небо й землю, випускає на волю росу й рослини. У народній творчості Юрій – уособлення весни протиставляється святому Дмитрові – уособленню зими. Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то добре плодитиметься.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поминальний тиждень“ на сторінці 1. Приємного читання.
