Поминальний тиждень

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Поминальний тиждень – це другий тиждень після Великодня. Існує кілька назв цього тижня: Фомин тиждень, Радуниця, проводи, гробки, могилки, бабський Великдень, поминки й ін. Радуниця – це "весняна радість". За народними повір'ями, померлим дуже приємно, коли живі про них згадують добрим словом, відвідують їхні могили.

Ще за тиждень зазвичай люди йдуть на цвинтар, щоб опорядити могили, посадити квіти, а то й дерева, прибрати. Здебільшого садять калину або вишню.

Напередодні проводів слід привести до ладу все в оселі: чисто прибрати, вимити, побілити, у цілому приготуватися, наче до великого свята.

Після обіду родина, бажано в повному складі, йде на цвинтар, приносить із собою крашанки, паски й інші великодні страви, пригощає священика та наглядача цвинтаря з проханням поминати померлих родичів. Зазвичай родина "гостює" в померлих родичів досить довго – до вечора. У деяких регіонах України зберігається звичай христосуватися з померлими. Ось як ця процедура виглядає: по селі слід прокотити крашанку, запрошуючи померлих родичів хліб-сіль їсти на честь великого свята. А потім одразу треба з'їсти цю крашанку, поминаючи цих людей добрим словом.

Увечері можна поставити свічку в церкві, помолитися за упокій душі померлих. Деякі громади ще й досі відвідують цвинтар урочисто, усі разом, співаючи по дорозі церковних пісень, несучи хоругви та хрести. Помолившись на могилах, справляють урочистий обід.

По обіді або вже ближче до вечора починаються ігри, хороводи й інші розваги. А чому виникла назва "бабські проводи"? Тому, що в цих іграх здебільшого бере участь не молодь, а літні жінки.

5 травня святкуємо Красну гірку. Здавна гори мали символічне значення. Зверніть увагу: майже всі стародавні міста побудовані на горах. Гори здавна були місцями язичницьких богослужінь і судів для народів Європи, часто ставали місцями поховання померлих. Зверніть увагу: у нашого народу теж є урочиста традиція насипання гори над померлою

Красна гірка

людиною. Загалом, майже в усіх слов'ян є традиція святкування Красної гірки.

Від цього дня починається весняно-літній сезон весілля. Красний. – значить весняний, позитивний, радісний. Крім того, червоний колір асоціюється з кров'ю та очисною силою вогню й сонця.

Красна гірка має ще одну назву – свято Лелі. Дівчата обирають з-поміж себе най достойнішу, найвродливішу дівчину – Лелю, святково вбирають її, садять на почесне місце та кладуть поруч частування.

Потім навколо обраної Лелі водять хороводи, супроводжуючи їх співами. Пізніше до співів та ігор приєднуються й хлопці.

День Святого Юрія

Святий Юрій – покровитель хліборобів і скотарів. Юрій – латинською Georgius – у перекладі означає "землероб, хлібороб".

Іконописці-християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках він тримає спис, яким убиває дракона.

Дракон – символ язичництва (мабуть, уважний читач уже впізнав Георгія Переможця). Стародавня християнська легенда оповідає, що колись цей лицар урятував дівчину, яку принесли в жертву драконові. Уславлений цей хоробрий воїн-переможець і в народних піснях та інших фольклорних творах.

За народними повір'ями, цей день, 6 травня, – день сходження на землю весни. Народна думка така: до цього дня весну запрошували, зустрічали, а тепер вона вже справжня господиня на землі.

Вважається, що цього дня починає співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій відмикає небо й землю, випускає на волю росу й рослини. У народній творчості Юрій – уособлення весни протиставляється святому Дмитрові – уособленню зими. Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то добре плодитиметься.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поминальний тиждень“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень
  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник