Петрівчані пісні співаються впродовж Петрівки – посту перед святом верховних апостолів Петра і Павла, що триває залежно від дати Великодня від одного до п'яти тижнів.
Цими днями відбувається "поховання Ярила". В Україні Ярило уособлював родючу силу весняного сонця, він відповідав богові росту рослинності, сонячного тепла, молодечого кохання чи парування. Наші предки уявляли, що в цей час Ярило ходив ночами по полях в білому покривалі з вінком маків і хмелю на голові, а в руках носив серп та дозріле колосся жита й пшениці. Перед Петрівкою Ярило ніби помирає – плодюча енергія землі та сонця, досягши апогею, пішла на спад. Обряд поховання Ярила знаменує перехід від весни до літа. У перший понеділок Петрівки роблять солом'яне опудало, одягають його та оздоблюють зеленню. Хлопці й дівчата виносять його до лісу чи води, оплакуючи "добре божество" і примовляючи: "Помер Ярило, помер Ярило! Нема Ярила, нема Ярила!". Коли ж Ярила закопають чи потоплять, молодь веселиться, водить хороводи, співає веселих жартівливих пісень.
Існує також дійство "гонити шуліку". Беруть участь у ньому молоді жінки (але не удовиці та незаміжні) з малими дітками. Вони ідуть на вигін або до лісу з різними стравами, розстеляють на траві хустки-рушники з їжею та питвом, співають пісень:
***
Ой, Шуляку, чорна птахо, до нас не літай,
Ой, Шуліку-ШуЛячиську, людей наших не лякай,
Ой, Шуляку, чорна птахо, курей наших не хапай!
***
Дай, Боже, нам здоров'я,
Щоб нас "чорні птахи" не знали,
Щоб кури-гуси водились,
Курчата лупились,
А шуляки, "чорні птахи" –
Губились.
Під час Петрового посту молодечі ігри поєднуються зі співом так званих петрівчаних пісень, як-от:
Ой коли ми Петрівочки дожидали,
То ми її в русу косу заплітали.
Тепер же ми Петрівочку проведемо,
Ми ж її за русу косу розплетемо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)“ на сторінці 1. Приємного читання.
