День Івана Купала (Різдво Предтечі)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя – Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником Спасителя.

Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала.

Одночасно з Єлисаветою при надії була й Марія, майбутня мати Ісуса Христа. Коли народився Син Божий, Ірод наказав убити всіх немовлят. Дізнавшись про це, Єлисавета втекла разом із сином та сховалася в печері посеред пустелі. Захарія в цей час був у Єрусалимі. Ірод послав до нього вояків, щоб вони дізналися від нього, де ховається Єлисавета з немовлям. Оскільки священик у жодному разі не хотів видавати дружину, його було вбито прямо в храмі. Єлисавета мешкала в пустелі до самої смерті. А Іван Предтеча перебував під охороною янгола, а коли трохи подорослішав, прийшов на проповідь про покаяння. Пізніше він виконав надзвичайно важливу місію – охрестив Ісуса Христа.

Народ має свої уявлейня про це свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван- травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.

За народним звичаєм, цього дня молодь зі співами й жартами прямує до річки, розкладає вогнища й танцює навколо них. Багато таємниць обіцяє розкрити ніч на Івана Купала. Ось які "правила" передбачає це свято.

Від цього дня можна вже купатися в річках і озерах, вода вже достатньо прогрілася. Це свято – одне з найулюбленіших свят молоді. За народними уявленнями, цього дня сонце має особливу життєдайну силу, а після сходу сонця вода набуває чудодійних властивостей, оскільки воно в цій Воді викупалося. Тому вважається, що надзвичайно корисно викупатися вночі перед Купалом або рано-вранці в річці або навіть у росі – це додає здоров'я та краси. Ця вода, на переконання знахарів, ще й лікує від уроків, змиває біль, невдачі, непорозуміння – весь негатив, який накопичився в людській душі.

Свято припадає на найкоротшу ніч протягом року – з 6 на 7 липня. Спати в цю ніч у жодному разі не можна, тому що відбувається збіговисько-шабаш відьом, чортів, русалок Та іншої нечистої сили. Щоб уберегтися від шкідливих витівок нечисті, слід по дому розкласти полин та гілочки осики, які наділяються магічними властивостями. До речі, за народними повір'ями, будь-яка рослина цієї ночі набуває чарівних якостей, саме тому знахарі збирали в цей період цілющі трави – "святоянське зілля". Серби переконані, що купальські вінки захищають оселю й усіх, хто в ній мешкає, від злих сил. Саме тому вони вішають ці вінки десь у хаті або в господарських будівлях. Болгари впевнені, що вінки, сплетені на Івана Купала, допомагають від хвороб, тому ці вінки намагалися зберігати на всяк випадок, щоб у разі потреби обкурити ним хвору людину.

Цієї чарівної ночі рівно опівночі розпускається вогненна квітка папороті. Вважається, що той, хто цю квітку побачить, знайде старовинний скарб, а той, хто її зірве, почне розуміти мову тварин і птахів. Старі люди кажуть, що зірвати цю квітку майже неможливо – таке нетривале її життя, але якщо вже це вдасться, то слід підкинути її в повітря – вона впаде прямо на те місце, де закопаний скарб. Можливо, ця легенда виникла тому, що ніхто ніколи не бачив квітку папороті, а це зумовило наділення рослини загадковими властивостями. Але папороть – спорова рослина.

Ось який "механізм" здобуття квітки папороті. Заздалегідь, до дня Івана Купала, треба відшукати серед лісу папороть. У ніч напередодні свята слід прийти на це місце зі скатертю та свяченим ножем. Скатерть має бути та, на якій господиня святила паски на Великдень. Ножем треба намалювати на землі коло навкруги рослини, сісти в цьому колі, побризкати папороть свяченою водою. Тепер – саме час для молитви.

Людина, яка зважилася на таку пригоду, повинна мати міцні нерви, оскільки нечиста сила обов'язково спробує завадити здобути чарівну квітку: буде кидати гілки й каміння, шарудіти листям, бризкати водою тощо. Старі люди вважають, що нечисть безсила в межах кола, окресленого свяченим ножем, тому її можна не боятися, але й за межі кола не

варто виходити. Якщо нечистій силі вдасться привернути увагу людини, а тим більше виманити за межі свяченого кола, то вона може наслати таку ману, що людина кілька тижнів лісом блукатиме й не відчуватиме плину часу. Якщо ж людина буде уважна, то, коли квітка розпуститься, то впаде прямо на підстелену скатертину. У цей момент важливо не розгубитися й сховати скатертину разом із квіткою в пазуху або в кишеню.

До речі, англійці в цей день теж заклопотані пошуком папороті, але вони шукають не квітку, а насіння, яке, за давніми віруваннями, дарує людині властивість ставати невидимою. Символом свята є мати-й-мачуха. За легендою, колись дуже давно обвінчалися брат і сестра, не знаючи, що вони родичі. Це великий гріх, і тому вони з горя перетворилися на рослину. Ця рослина поєднала в собі два начала: жовте – це сила сонця, Іван Купало, а синє – це вода, богиня Мара.

До речі, саме Купало й Марена є головними атрибутами цього дня. У деяких регіонах України раніше дівчата виготовляли "Купала" з вербової гілки, прикрашали цю гілку квітами та стрічками, а потім водили навколо неї хороводи, співали купальські пісні:

Зійди, сонце, на Купала,

Стогни, земле, на Івана!

Важливо зауважити, що в такому дійстві брали участь тільки незаміжні дівчата, а хлопці й молодиці мали право тільки спостерігати за перебігом подій. А вже коли дівчата втомляться бавитися зі своїм "Купалом", хлопці можуть "здійснити напад" на цю вербову гілку, зіпсувати прикраси й кинути "Купала" в річку. Після цих розваг можна розкладати вечірні вогнища.

На роль Марени "обиралося" одягнене в жіночу сорочку опудало із соломи. Таку "Марену" зазвичай ставили поруч із саморобним "Купалою". Досхочу натанцювавшись навколо "Купала" й "Марени", молодь урочисто їх спалювала:

Ходили дівчаточки навколо Мареночки,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День Івана Купала (Різдво Предтечі)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)
  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник