Вигадав собі солодкого сна та й ліг на солому спати.
Людина завжди намагалася вгадати своє майбутнє. Одним зі способів спілкування зі світом пророкувань з незапам'ятних часів і дотепер вважаються сновидіння. Глибока віра в сни, віра в те, що вони здебільшого віщі, що вони збуваються, поширена серед усіх народів світу. Вважається, ніби у сновидіннях люди повністю розкривають свою свідомість і на підсвідомому рівні, неупереджено, логічно й безкомпромісно вирішують проблеми, поставлені перед самим собою. Прикладами тому можуть послужити наукові відкриття, здійснені вві сні (та ж таблиця Менделєєва, приміром). Або ж у сні не ми є суб'єктом дії, а надприродна, вища сила (на думку інших – наша власна свідомість), яка намагається попередити нас про ту чи іншу подію, що може мати місце в нашому житті.
Наші предки вірили, що під час сну душа покидає тіло людини й ходить по тому світі, а там знають, що з тобою станеться, і тому сни завжди віщі.
Віру в сни підтримала й Біблія. У Біблії Сам Бог говорить, явившись Аарону при вході до Намету: "Якщо буде в вас Пророк, то Я, Господь, дамся йому пізнати в видінні, буду в сні говорити Я з ним" (Числа 12.6). Так само Книга Йова 33.14–15 рішуче стверджує, що в снах Сам Бог промовляє:
Бо Бог промовляє і раз, і два рази,
Людина ж не бачить того:
У сні, у видінні нічному,
Коли міцний сон на людей нападає,
В дрімотах на ложі.
Коли цареві вавилонському приснився був сон, то він наказав "покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві про його сни" (Даниїла 2.2). Відгадувачі (тлумачі) снів звичайно мали велике значення.
Але віру в сни найбільше поширила й освятила, звичайно, Євангелія від Матвія, що подає їх аж п'ять разів.
У нашій давній літературі віщі сни були звичайним явищем. Так, багаті на них, наприклад, наші літописи. Дуже яскраво описаний сон Київського князя Святослава Грозного й у нашій пам'ятці 1187 року "Слово о полку Ігоревім", і це дуже цінне джерело для дослідження снів у старовину. Ось він: "А Святослав бачив смутний сон (це по поразці князя Ігоря половцями). У Києві на горах – розповідає він, – зодягали мене звечора чорним покривалом на ложі тисовому, черпали мені сине вино, з отрутою змішане, порожніми сагайдаками поганих чужинців сипали мені на лоно великі перла, і пестили мене. І ось уже дах без гребеня в мойому златоверхому теремі! Всю ніч з вечора грали темно-сірі (бусові) ворони.
Біля Плісненська на болоті були нетрянські гадюки (дебрські сані), і неслися до синього моря".
Академік В. Перетц у своїй праці про "Слово о полку Ігоревім" 1926 року перевірив це сновидіння за стародавніми сонниками і дійшов висновку про такі тлумачення його елементів: перли – сльози, так само як і намисто, постіль – на недугу, чорна одіж – на печаль, змія та крук – на нещастя, а дах без гребеня віщує покійника...
Тож український народ завжди надавав сновидінням особливого й навіть мастичного значення. Природно, люди, які вміли трактувати сни, користувались заслуженою популярністю й повагою у громаді.
Сьогодні до віри у сни хтось ставиться з великою долею скептицизму, для нього це звичайнісінький забобон, і він зранку не надає особливого значення тому, що наснилося вночі. Інший, навпаки, одразу кинеться до сонника, аби дізнатися, прощо говорить побачена "картинка", а потім весь день ходитиме під враженням.
Причому багато хто впевнений, що сни, побачені в різні дні тижня, мають різні властивості та певний "ступінь" імовірності втілення в реальності...
Так чи інакше, але сон – одне з найзагадковіших явищ на світі. Навіть якщо ми не можемо розтлумачити те чи інше сновидіння, це аж ніяк не означає, що воно не має сенсу, є "випадковим" явищем.
Просто людина ще не піднялася до розуміння цієї вселенської таємниці...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сонник“ на сторінці 1. Приємного читання.
