Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Вдалий час закладин – це один з найважливіших чинників, що безпосередньо впливає на успішність будівництва та подальше життя в оселі. Вважається, що зверху все видно, і того, хто береться за будівництво, буде покарано за кожен заборонений крок. Тому в жодному разі, приміром, не можна допускати, аби на час закладин припав присвячений комусь зі святих мучеників день, бо справу не буде завершено з якихось причин. Закладати нову хату прийнято навесні чи влітку. Небажано починати в понеділок, середу та п'ятницю: це важкі дні, в які взагалі не слід розпочинати жодної справи. Що ж до суботи, то вважається, що, розпочавши справу цього дня, зможеш просувати її лише по суботах. Неділя – святий вихідний. Найкраще розпочинати тоді, коли місяць уповні. Небажано починати будівництво у високосний рік та на свята. Після закладин уже можна працювати всі дні, крім неділі, свят і постів (Петрівка, Спасівка).

Будівельної жертви не минеш (закладини)

Слід зазначити, що будівельників обирають дуже ретельно. Це мають бути не лише спеціалісти своєї справи, але й люди, за якими немає дурного: їх минуле, поведінка, вдача мусять демонструвати приналежність до категорії порядних, чесних і відкритих. Найкраще домовлятися з тими будівельниками, яких порекомендував добрий знайомий чи родич. Це вже половина успіху. До того ж вони повинні бути обізнані з народними звичаями та заборонами щодо будівництва. Поводитись із майстрами слід чемно, усіляко догоджати, аби не розлютити й той не "заклав" би в хату якесь зло. Будівельників щедро пригощають.

Коли обрали місце й час для закладин, вдарили по руках із будівельниками, можна братися до роботи. Удосвіта в центрі майбутнього житла, перед місцем, де має бути піч, ставлять стілець, застелений рушником, на якому лежать хрест, букет квітів, хліб, сіль, чашка води або вина та гроші. Старший майстер бере рушник із хлібом, цілує його, промовляючи: "Господи, допоможи", і починає роботу. Рушник і гроші майстер забирає собі.

Починають зазвичай із майстрування хреста, який з ходом будівництва поступово піднімається до вершини даху (по закінченні його назавжди прибивають на горищі).

Крім того, під час закладин і зведенні нової хати навхрест дерева не кладуть, бо невдовзі буде в домі мрець. Щоб будинок стояв довго, перший камінь чи якийсь інший жертовний атрибут закладають тоді, коли пролетить крук.

Колись жертвою для закладин була курка, якій відрубували голову на порозі дому та закопували під фундамент. У нажалося, що тим самим позбавляли смерті когось із родини й особливо того, хто першим входив до нової хати. Пізніше під перший камінь фундаменту почали просто кидати гроші (аби вони не переводились в оселі), а магічний ритуал закладин обмежився до того, що просто під час новосілля почали першими впускати до новозбудованого дому когось із тварин: півня або кішку, особливо чорної масті. Траплялось і так, що глибокі старці, втомившись від життя, самі входили першими в новозбудовану хату.

Дрібні гроші, зерно, хліб, вино, трави, квіти, зілля, часник, овечу вовну, лампадки, іконки, ладан, освячену воду, проскурки й інші жертовні атрибути (як і перший камінь, перший кілок, глиняні вальки й інші будівельні матеріали) обов'язково закладають господарі майбутнього житла. Жертовні атрибути закладаються під усі чотири кутки житла, а подекуди – лише під один так званий красний куток, що, як правило, розташований на сході.

Далі час для данини займаній природі та добрим духам, які мають стати опікунами нового житла: родичів, сусідів і будівельників запрошують на обід на місці майбутнього житла. За звичаєм, господар наливає чарку горілки чи вина та спочатку випиває сам, дякуючи всім, що прийшли, а потім підносить кожному по черзі, починаючи з того кінця, звідки сонце сходить. Пообідавши, гості розходяться, а майстри продовжують роботу. Часом гості допомагають, коли треба зробити все швидше.

Сволок – це помешкання домашнього божества. Його особливо прикрашають, оздоблюючи обереговим зіллям та квітами, закладають під нього освячені в церкві речі, гроші, вовну, сіль і т. ін. Як тільки сволок встановлено, майстер прибиває до нього хрест і квіти, а господар – кожух, аби в хаті тепло було; скатертину, щоб в домі був лад і чистота; хустку з хлібом і сіллю, щоб хата була багата пирогами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)
  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник