Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Якщо вечорниці вважаються "зимовим" видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежяої статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений блискавкою дуб на околиці села чи щось інше, тобто будь-яке місце, що з якоїсь причини припаде компанії до душі.

Тут мають місце те саме лузання насіння, жарти, хороводи, водіння "берези", жартівливі та сумні співи, а також різного роду ігри з поцілунками, замовляннями, "непусканнями", загадками й т. ін. – усе це завжди приваблювало молодь з її веселою вдачею. Поряд із найдотепнішими жартами та веселими частівками нерідко хлопці розповідають повні жахів оповідання, аж заходячись сміхом від вигляду переляканих усіма цими страхіттями дівчат. Це, до речі, може прислужитись і тоді, коли дівчата будуть розходитись по домівках і з'явиться чудова нагода провести ту дівчину-" боягузку", яка особливо сподобалася.

Це і є той самий період дошлюбного спілкування, такий важливий для правильного вибору майбутнього нареченого (нареченої), з яким будуватимеш майбутнє сімейне гніздо, аби бути разом "у радості та горі"...

Плела вінок у полі – все чекала долі (плетіння вінків)

Одна з найулюбленіших дівочих розваг – це вінкоплетіння. Така справа не лише дозволяє насолодитися привабами Природи, але й поспівати пісень, помріяти про кохання...

Вінок – чи не найкращий головний убір молодої дівчини. Виконаний за всіма правилами краси вінок дуже привабливо обрамляє дівоче обличчя, надаючи йому ще більшої свіжості. Вінок не повинен бути занадто великим та високим, найкраще, якщо він щільно прилягає до голови.

Вінок – це ще й ознака дівочої честі, дошлюбної незайманості. Зокрема, молодиці вже не мають права носити вінки, тим більше зі стрічками, а тільки хустки.

До речі, раніше кожен колір стрічки мав конкретне значення: біла – до шістнадцяти років, незаміжня; зелена – незаймана; червона – має парубка, закохана; блакитна – сирота тощо.

Справа плетіння вінка не така вже й проста, як може здатися на перший погляд, і в цьому мистецтві дівчата повинні ставати справжніми майстринями, яків опануванні таємниць вишивання та інших жіночих премудростей. При цьому варто зауважити, що з одних і тих самих рослин виходять найрізноманітніші природні прикраси. Дівчина мусить знати, яке сполучення кольорів їй найбільше до лиця. У холодну пору року можна використовувати різнокольорові стрічки, у жодному разі не застосовувати штучних квітів – тільки черниці можуть виготовляти мистецькі вироби зі штучних квітів.

Для виготовлення вінка можна використовувати найрізноманітніші рослини, але є особливі "списки" квітів до деяких свят. Наприклад, щоб захисна сила вінка проти нечисті була ще більшою, серед квітів слід уплести часник. Ясна річ, зараз на такий "ароматний" захід зважиться не кожна дівчина. А в деяких місцевостях України дівчата вплітають у вінок пташине пір'я. На Західній Україні подекуди побутує звичай вплітати у вінок маленькі металеві пелюстки – і такий вінок має назву "чільце". З березової кори в деяких регіонах України роблять щось на зразок діадеми, прикрашають її тканиною та коштовностями.

Весільний вінок, навіть паперовий, обов'язково повинен містити символ вірного кохання – барвінок. Цей вінок – оберіг від злого ока для молодої. Виготовлення весільного

вінка – ціле магічне дійство, що супроводжується співанням обрядових пісень.

На жаль, така популярна колись суто дівоча розвага, як вінкоплетіння, сьогодні втрачає свої позиції. Ще давньогрецькі та давньоримські жерці використовували вінки як прикраси під час жертвопринесень.

Вінок обов'язково слід було плести з гілок того дерева, яке вважалося деревом божества. Можливо, це один із витоків традиції увінчувати героїв, видатних осіб і переможців дубовими вінками. Не виключено, що звідси бере початок і звичай класти квіти й вінки на могили.

В українській "війковій практиці" дівчина, яка заплямувала себе, утратила невинність, уже не має права одягати вінок – символ краси й чистоти.

За народними уявленнями вінок, сплетений із живих квітів, є своєрідним оберегом від злих намірів як людей, так і потойбічних сил. Вінок із живих квітів начебто дає дівчині сили обернути проти лиховісника його ж злі наміри. Традиція велить дівчині не скидати вінка напередодні дня Івана Купала, дня святого Юрія, протягом Зеленого тижня, щоб убезпечити себе від замахів різноманітних негативно налаштованих щодо людини сил: мавок, русалок, чортів, мерців та ін.

Давня народна легенда розповідає, що якось одного разу до дівчини в лісі почав залицятися гарний парубок. І так він їй сподобався, що вона виконала його прохання – зняла з голови вінок. І красень одразу ж перетворився на чорта, украв дівочу душу Та втік...

Часто збирання квітів для вінка сполучають зі збиранням зілля, лікарських рослин, ягід. Збирати чудодійні рослини слід правильно: спочатку перед рослиною стати обличчям до сходу сонця, а потім обернутися на захід і зірвати рослину, супроводжуючи дії спеціальними примовляннями. Зібране зілля вживають від усяких хвороб.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)
  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник