Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Діти бігають селом, підіймають вгору "пташок" і проспівують або промовляють нехитрі заклички. За повір'ями, ці дії повинні прискорити повернення птахів із вирію, тобто початок весни.

Сьогодні, на жаль, цей чудовий звичай, що символізує прагнення весни, сонця, відновлення природи, майже занепадає.

Калита (палата, маламай) – обрядовий хліб, що його готують на Андрія (13 грудня). Цього дня відбуваються великі молодіжні гуляння, дівочі ворожіння на пампушках тощо. Але найбільш поширеною є гра в "Калиту". Калета – це великий солодкий, з медом і фруктами борошняний корж, зверху оздоблений сухими вишнями чи родзинками, " щоб гарна була Калета". Печуть у печі й запікають так, щоб вгризти її було трудно – На сухар. Посередині Калети слід зробити дірку.

В дірку всувають червону стрічку та підвішують Калету до сволока по середині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати зубами Калету тільки тоді, як добре підстрибне. Крім того, один кінець стрічки (іноді звичайного мотузка) довший і спущений донизу так, щоб можна було за нього смикнути – тоді Калета підстрибне вгору.

Слід пам'ятати, що Калету повинні випікати всі дівчата разом. Обов'язково кожна повинна взяти участь у приготуванні страви, зокрема місити тісто по черзі. Іноді місять тісто на відварі любистка: щоб хлопці любили. Кожна має місити свій маленький шматочок Калети, замовляючи його на коханого хлопця. (Не біда, якщо цей хлопець не потрапить на Андріїв вечір – інші парубки, кусаючи Калету, можуть заступити і її обранця).

Калета, що Її печуть перед святом зимового сонцестояння в сонцеподібній формі, ймовірно, має зв'язок з давніми дівочо-парубочими гуляннями на честь народження світила.

Коливо (канун, сита)– ритуальна поминальна страва, різновид куті. Пшеницю (на Лівобережжі частіше ячмінне недроблене зерно) варять до готовності, охолоджують, поливають медовою ситою або слабким цукровим сиропом. На півночі та подекуди на Полтавщині замість круп беруть печений білий хліб, булки, бублики, печиво, кришать у миску й поливають сирою або солодкою водою. Без колива не може бути поминок. З нього починають поминальний обід після поховання, на дев'ять і сорок днів, а також на роковини по смерті. Взявши три ложки колива, всі присутні ніби згуртовуються у цьому світі та забезпечуються майбутнім у своєму потомстві, яке символізується зерном – хлібом.

Кутя. В українців, яків багатьох народів світу, стійко побутує повір'я: як почнеш новий рік, так він і мине. Новорічний стіл мусить буквально ломитися від страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути. Переддень Різдва – Святий вечір – припадає ще на піст. Але незважаючи на це вечерю називають багатою кутею, бо на стіл слід подати аж 12 страв, обов'язковою серед яких є кутя. Готують її з пшениці або ячменю та заправляють тертим маком, горіхами, медом і узваром.

Мало що може позмагатися з цією, здавалося б, дуже простою стравою, щодо смаку й аромату...

Готують кутю обов'язково й на Водохрещі та Новий рік.

За звичаєм її ставить на стіл або на покуть хлопчик або хлопець із родини, дбайливо підмостивши під настільник або рушник трохи сіна, щоб худобі в новому році було чим харчуватись. Накривають кутю двома колачами або книшами. Поруч умощують обжинковий сніп – символ майбутнього врожаю – та глечик з узваром із сушених груш, яблук, слив, вишень тощо.

З куті починають Святу вечерю, Різдво. Кутю лишають на столі на ніч, поклавши поруч ложки, з вірою, що померлі предки прийдуть уночі скуштувати її. Кутю носять кумам, хрещеним батькам, бабам-повитухам, родичам на другий день Різдва разом із вечерею.

Корочун (крачун, кречун) – різдвяний обрядовий хліб, що його випікають разом з колачами для вечерників і колядників. Внесення корочуна відбувається так само урочисто, як і поставлення на покуть куті з узваром. Символічний зміст цього обрядового хліба зводиться до сподівання сімейного добробуту та статків.

Мандрики (мандриги) – обрядове печиво, що готують на Петра (12 липня). Сир змішують із борошном, додають трохи масла, солі, яєць, замішують тісто й виробляють невеличкі пампушки. Мандрики печуть і роздають пастухам, які наймалися пасти громадську худобу. Пастухи (здебільшого підлітки) влаштовують цього дня свято на паші, не забуваючи при цьому добре напасти худобу. Після Петра перестає кувати зозуля, що й породило приказку: "Зозуля мандрикою вдавилася".

Паска – весняний обрядовий хліб, що його готують до Великодня. Дуже здобне вчинене тісто на яйцях, маслі, сметані, олії, цукрі добре вимішують і ставлять у тепле місце сходити. Змастивши форми (бабинці, кухлики), вкладають туди запашне тісто, стежачи, щоб воно займало не більше двох третин посудини.

Тісто знов сходить, і його з великою обережністю ставлять у добре випалену піч (духовку). Готову паску прикрашають цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком. її обов'язково святять у церкві разом із крашанками й іншими стравами святкового столу. Свяченою паскою починають великодній сніданок.

Усе, що стосується паски, має непересічне значення: крихти не можна викидати свиням чи птиці, лише рогатій худобі; вершечок від паски, висушений і залишений на запас, має, за повір'ями, лікувальні властивості не лише для людей, але й для худоби. У Галичині та Карпатах вірять, що, посіявши на городі крихти від паски, можна виростити квіти маруньки, що мають цілющу силу.

Багато уявлень про паску пов'язано з весняними аграрними звичаями. Коли водночас садять у піч паску, а в землю цибулю, остання повинна добре вродити. Одну паску треба тримати на столі цілий тиждень, до проводів, щоб добре родила пшениця, і т. ін.

Наступний розділ:

Народна медицина

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)
  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник