Народ – громада – родина народ

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Україна – то народ.

А народи не вмирають,

А живуть із рода в род.

Василь Мова

Що це за наука така – етнографія? Вона вивчає виникнення, походження та початок становлення певного народу, його матеріальну та духовну культуру, культурно-історичну спадщину, особливості побуту, ментальності. Багато хто з нас навіть не уявляє, яких цікавих речей позбавляє себе власноруч, адже це так захопливо – крок за кроком пізнавати народ, до якого належиш. Кожен етнос прагне відшукати своє коріння, з'ясувати, коли виник і звідки походить, які народи близькі тощо. Героїчне минуле, усна народна творчість, культурні пам'ятки – гідні приводи для народу пишатися собою, але старі добрі традиції, обряди, наївні забобони, численні повір'я та прикмети є не менш яскравими свідченнями його самобутності та багатющої культури...

"Народ – це населення держави, жителі країни; форма національної та етнічної єдності", – читаємо-ми у тлумачному словнику. І це дійсно так . Але що цікаво: ми справді єдність, якщо усвідомлюємо свою приналежність до всього споконвічно українського та воно нам близьке, і ми лише населення – якщо згадуємо про це вряди-годи.

Народну мудрість – у кожен дім: і літнім людям, і молодим (народні знання й уявлення)

Людина з давніх-давен намагається пізнати цей світ, кожен його куточок, розтлумачити різноманітні явища, виявити певні закономірності у природі тощо. Так накопичувалися безцінні народні знання й уявлення про світ і себе в ньому.

На різних історичних етапах традиційні знання різною мірою поєднували раціональні елементи народного досвіду з ірраціональними нашаруваннями попередніх епох.

Тривалий час народ у своєму повсякденному побуті користувався виключно цими набутими впродовж віків знаннями, безоглядно докладаючись на їх достовірність. Але з часом вони зазвали великого впливу науки, адже поступово зростав рівень освіченості населення, а отже, й недовіри до різного роду "простецьких" забобонних уявлень та вірувань. Проте оцінити цей процес як цілком позитивний ми аж ніяк не можемо. Якщо в окремих питаннях перевірені практикою наукові знання допомогли запобігти багатьом проблемам (лікування хвороб тощо), то, з іншого боку, зневажливе ставлення до безцінних скарбів народного досвіду спричинило нехтування питомою вагою актуальних за всіх часів спостережень наших предків.

Здавалося б, прогрес зробив величезний крок уперед, людство спроможне зазирнути в глиб океанів, у височінь неба, навіть у майбутнє, але сучасна людина більш безпорадна перед обличчям природи, аніж наші предки. Адже вони вміли не лише пильно спостерігати й аналізувати, але й дбайливо ставитися до оточуючого світу, чого так бракує нам, дітям прогресу, які звикли нещадно експлуатувати навколишнє середовище. Отже, іде в небуття багатовіковий досвід спостереження, зі зникненням багатьох народних промислів і ремесел губляться й пов'язані з ними професійно-виробничі знання та навички. Проте окремі елементи системи народних знань досі не втрачають своїх позицій серед населення, особливо сільського.

Дощ ще не там, де просять, а там, де косять (метеорологія)

Сьогодні мало хто може за характером погоди певної днини точно визначити, якою буде та чи інша прийдешня пора року. Проте з давніх часів існує метеорологія.– одна з найдавніших галузей народних знань, що обіймає систему прикмет, раціональних спостережень і достовірних передбачень про погодні зміни на близький чи віддалений час. Землеробський характер господарських занять українців зумовлював цілковиту залежність успішного проведення сільськогосподарських робіт, а відтак і добробуту селянина, від природно-кліматичних умов. Усвідомлення цього вимагало уважно приглядатись до навколишнього середовища, розвивати спостережливість, виявляти причинно-наслідкові зв'язки між зміною певних атмосферних явищ, характером поширення звуку, поведінкою тварин, станом рослин та наступною зміною погоди.

Мусимо визнати, що й сьогодні селяни часто схильні довіряти знанням своїх прабатьків, тобто прикметам, аніж метеорологічним зведенням по телебаченню.

Широко побутують різного роду прикмети, що дозволяють прогнозувати погодні зміни протягом найближчого часу за особливостями сходу й заходу сонця, станом нічного неба, кольором хмар, напрямком вітру; багато чого може сказати й поведінка тварин, птахів, риб і комах, мають свою мову рослини тощо.

Наступний розділ:

Небо прогнозує


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Народ – громада – родина народ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ
  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник