В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Весільний поїзд (свати, почет, дружина) складають головні дійові особи весільної обрядовості – з боку молодого та з боку молодої. Головними фігурами, зрозуміло, є наречені, а вже навколо них здійснюються обрядові дії. Кожен з весільного поїзда виконує певну ритуальну функцію, тобто весільні гості мають свої весільні чини.

Колись їх була сила-силенна: функцію розпорядника весілля виконував староста (сват). Він починав сватання, ділив коровай, виголошував промови, у деяких регіонах одягав намітку нареченій, виконував і певні обряди, що мали правове значення. Недаремно старосту вважали за представника громади. У парі зі старостою виступала його дружина – старостиха (сваха, свашка), яка брала участь в обміні подарунками, хлібом. До весільних чинів входили також приданки й закосяни, які виконували обряд покривання молодої – пов'язування намітки; світилка, яка стежила, щоб згасли свічки при виконанні обряду посаду; брат, який продавав сестру-наречену; солов'ї (хлопці, родичі молодої), які продавали її придане. Серед весільних чинів були й вінкоплет ниці, коровайниці, візники (возниці, кодаші), гудаки (веселики, музики), котельник (при обдаровуванні); весільні атрибути несли хорунжий і прапор.

Сьогодні їх не так багато, але жодного весілля не відбувається, наприклад, без дружка та дружки, які вважаються найповажнішими, тому перев'язуються рушниками, їм також прикріплюють мініатюрні весільні букетики на піджаки та сукні, а також квітки на капелюхи чи у волосся.

Чимало функцій на сучасному весіллі виконує тамада, який робить усе, аби гості не лише пили-їли, але й не сумували, він розважає їх шляхом проведення різного роду конкурсів' і змагань, є джерелом усіляких дотепних висловів і віршів, перетворюючи весілля на справжнє свято гумору та веселощів, надає слово кожному із гостей і взагалі є його ведучим.

Узагалі то дуже шкода, що йдуть у минуле яскраві деталі весільної обрядовості. Ми самі себе позбавляємо можливості насолодитися видовищною "виставою", від душі повеселитися, одночасно відчуваючи гордість через приналежність до такого народу, як українці.

Так, весільний поїзд визначався особливою мальовничістю. Дівчата надівали вишиті сорочки, плахти, красні запаски,, літом – корсетки та черевики, а зимою – юпки й чоботи, квітки та стрічки, а парубки – сині жупани, червоні паски та сірі шапки.

Кожен учасник весільного поїзда, виконуючи свою роль, ніс якусь річ: піддружий – горілку та хліб, свашки – чоботи (подарунок для тещі), старости – барило та борону батькові, а матері – прядку, та всім гостям – шишки. Усе дійство супроводжувалося веселими піснями й танком.

Як печуть коровай, весільну сукню вдягай (бгання короваю)

Бгання короваю – один із найпоширеніших весільних обрядів. Українці печуть багато видів весільного хліба: коровай, дивень, теремок, гільце, лежень, полюбовники, шишки, гуски, калачики, кожен з яких виконує специфічну обрядову функцію. Головним є коровай, що виготовляється з дотриманням певного сценарію. Печуть його у п'ятницю або суботу в домі молодої або ж у родичів. Часто в цьому ритуалі беруть участь родичі з обох боків (вони приносять із собою борошно, яйця та сало), символізуючи поріднення сімей, їх єдність. Жінок, які печуть хліб, називають коровайницями. Весь процес супроводжується ритуальними та магічними діями. Вважається доброю ознакою, коли коровайниць непарна кількість (найкраще число – сім). Проте подекуди цілеспрямовано запрошують парне число жінок: щоб молоді увесь вік прожили в парі. При цьому коровайниці повинні перебувати в першому шлюбі й жити у злагоді. Коровайниць зв'язують рушником і вони мусять все робити разом: місити тісто, виліплювати оздобу, обмивати руки.

Існує повір'я, що вдало спечений коровай принесе молодим щастя, тріснутий віщує розлучення, а покручений – злу долю. Тому прийнято "задобрювати" коровай приказками та піснями.

Кожен із весільних хлібів виконує конкретну функцію: із паляницею йдуть свататися; із шишками та калачем запрошують на весілля, їх також роздають на весіллі кожному з гостей, коли той виголосить промову та урочисто вручить молодим подарунок; голубки та гуски дарують коровайницям. Коровай є справжньою окрасою весільного столу як символ достатку й щастя, а наприкінці весілля його ламають (не ріжуть, щоб не "зарізати" щасливу долю подружжя) на шматочки, розподіляючи між усіма присутніми.

Дуже поширеним є звичай виготовляти спеціальне дерево – так зване дівування. Очищені гілочки дерев (бажано вишні) вмочають у круте тісто та запікають, а потім ще трохи присушують. Усі гілочки об'єднують в одне дерево та яскраво його прикрашають. Стоїть воно під час весілля на столі наречених. "Дівування" символізує собою життя нареченої до шлюбу, звідси й назва. Залежно від того, наскільки довго три-

вале незаміжнє життя, таким гіллястим роблять і дерево. Отже, в дівчат, які дещо " забарилися ", це весільне дерево виходить найбільш пишним і святковим. Ці гілочки наприкінці' весілля молоді також роздають присутнім.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)
  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник