День Святого Власа

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам'ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім'я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов'янських угод. А після християнізації Русі язичницькі боги були замінені християнськими святими. Отже, обов'язки язичницького Волоса перебрав на себе святий Влас.

За легендою, святий Влас жив у IV столітті, опікувався простими людьми й дикими звірами. А християнська церква "підігнала" цей день до церковного дня вшанування мученика Власія, єпископа севастійського. Перекази про нього не є поширеними.

Святий Влас – покровитель худоби. Цього дня треба окропити худобу свяченою водою та обкурити ладаном. За старих часів господарі служили молебен прямо у своєму дворі, носили до стайні образ святого Власа, щоб худоба була здорова та плідна.

Колись на цей день молодиці пили горілку в корчмі, а потім, повернувшись додому, жартома били чоловіків дошкою для прядіння льону – вважалося, що від цього худоба буде слухнянішою. Узагалі, кожної п'ятниці лютого не можна прясти, шити й запрягати худобу, оскільки ці дії загрожують господарям хворобою та неврожаєм.

День Преподобного Льва

За народним повір'ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою. Але не слід дуже перейматися через це повір'я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.

А є дуже красива легенда, за якою чорт хоче, щоб і його зірки на небі горіли, а не тільки Божі та янгольські. Тож коли янголи, оглядаючи небо, помітять запалену чортом зірку, вони скидають її на землю. От і маємо падаючі зірки, які в цьому разі нічого поганого не віщують.

Колодій

Тиждень перед Масляною, приблизно з 4 по 10 березня, – всеїдний тиждень, Колодій. А зветься так він тому, що в цей час можна їсти скоромне.

Обретіння

Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння. Саме 9 березня, відповідно до церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, страченого на догоду Іродовій коханці та її доньки.

Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертається, а птахи з вирію повертаються. Першою пташкою, яка сповіщає нам про прихід весни, є жайворонок, саме про нього складено найбільше весняних пісень-величань.

О цій порі прилітають і граки, беруться до влаштування гнізд на високих деревах. Природний звичай змушує граків селитися великими пташиними родинами на одному дереві або на сусідніх. Існує народна загадка-жарт: "Розлога дорога, а на дубі ярмарок". Відповідь на цю веселу загадку: граки на дереві. Це тому, що граки здіймають такий галас, що дуже нагадують український ярмарок.

Слідом за граками повертаються додому дикі гуси. Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори солому або й сіно та прокричати щось на кшталт: "Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко!" Ця солома вважається чудодійною: якщо господиня збере її та покладе в куряче гніздо, то кури будуть добре нестися й курчата добре виводитися.

Уже коли дикі качки з вирію повертаються й ріки від льоду звільняються, незаміжні дівчата викликають із очерету птаха-гоголя, ворожать-замовляють на тепло й особисте щастя:

Випливи, випливи, гоголю,

Винеси літо із собою,

Винеси, пане, літечко,

Зеленеє житечко.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День Святого Власа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа
  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник