Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам'ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім'я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов'янських угод. А після християнізації Русі язичницькі боги були замінені християнськими святими. Отже, обов'язки язичницького Волоса перебрав на себе святий Влас.
За легендою, святий Влас жив у IV столітті, опікувався простими людьми й дикими звірами. А християнська церква "підігнала" цей день до церковного дня вшанування мученика Власія, єпископа севастійського. Перекази про нього не є поширеними.
Святий Влас – покровитель худоби. Цього дня треба окропити худобу свяченою водою та обкурити ладаном. За старих часів господарі служили молебен прямо у своєму дворі, носили до стайні образ святого Власа, щоб худоба була здорова та плідна.
Колись на цей день молодиці пили горілку в корчмі, а потім, повернувшись додому, жартома били чоловіків дошкою для прядіння льону – вважалося, що від цього худоба буде слухнянішою. Узагалі, кожної п'ятниці лютого не можна прясти, шити й запрягати худобу, оскільки ці дії загрожують господарям хворобою та неврожаєм.
День Преподобного Льва
За народним повір'ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою. Але не слід дуже перейматися через це повір'я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.
А є дуже красива легенда, за якою чорт хоче, щоб і його зірки на небі горіли, а не тільки Божі та янгольські. Тож коли янголи, оглядаючи небо, помітять запалену чортом зірку, вони скидають її на землю. От і маємо падаючі зірки, які в цьому разі нічого поганого не віщують.
Колодій
Тиждень перед Масляною, приблизно з 4 по 10 березня, – всеїдний тиждень, Колодій. А зветься так він тому, що в цей час можна їсти скоромне.
Обретіння
Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя, яке тісно переплелося з язичницькими традиціями й перетворилося на Обретіння. Саме 9 березня, відповідно до церковних переказів, дружина домоправителя Ірода знайшла святу голову Івана Хрестителя, страченого на догоду Іродовій коханці та її доньки.
Народ каже, що цього дня чоловік до дружини обертається, а птахи з вирію повертаються. Першою пташкою, яка сповіщає нам про прихід весни, є жайворонок, саме про нього складено найбільше весняних пісень-величань.
О цій порі прилітають і граки, беруться до влаштування гнізд на високих деревах. Природний звичай змушує граків селитися великими пташиними родинами на одному дереві або на сусідніх. Існує народна загадка-жарт: "Розлога дорога, а на дубі ярмарок". Відповідь на цю веселу загадку: граки на дереві. Це тому, що граки здіймають такий галас, що дуже нагадують український ярмарок.
Слідом за граками повертаються додому дикі гуси. Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори солому або й сіно та прокричати щось на кшталт: "Гуси, гуси, ось вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко!" Ця солома вважається чудодійною: якщо господиня збере її та покладе в куряче гніздо, то кури будуть добре нестися й курчата добре виводитися.
Уже коли дикі качки з вирію повертаються й ріки від льоду звільняються, незаміжні дівчата викликають із очерету птаха-гоголя, ворожать-замовляють на тепло й особисте щастя:
Випливи, випливи, гоголю,
Винеси літо із собою,
Винеси, пане, літечко,
Зеленеє житечко.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „День Святого Власа“ на сторінці 1. Приємного читання.
