Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Якби чортів вовки не виїдали,

то їх би такого розводилося,

що й світу не було б видно.

Тварини, птахи, земноводні, комахи та ін. присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо. Вони сприймаються або як безкорисливі помічники, або як злі вороги людини.

Вірять, наприклад, вночі сова показує чорту гнізда інших птахів, тому вдень птахи переслідують її, аби помститися. Людині її краще не чіпати, адже вона уособлює собою лихі звістки: крик сови вночі віщує нещастя; якщо сова вдариться у вікно, то згорить хата або помре її господар.

Ластівка – то "божа пташка". Народ здавна радіє, якщо ластівка починає вити гніздо на хаті. Зруйнувати його – то великий гріх. У колядках вона віщує господареві добробут, родині – щастя.

Шкірою, що її гадюка скидає під час линяння, обкурюють хворого на лихоманку, прикладають до ран, фурункулів, вважають засобом, що сприяє росту волосся, застосовують при хворобах очей, від зубного болю. Узагалі-το, не слід лютити гадюки, а поважати її мудрість і всіляко задобрювати. Так, на Чесного Хреста гуцули відзначають так зване свято змії. Цього дня, за повір'ям, гадюки збираються до своїх зимових сховищ під землею, де залишаються до Благовіщення.

Поява зайця поблизу житла може бути передвісником пожежі. Узагалі-το, його поява – то недобрий знак, слід на дорогу кинути жмут сіна, аби біда минула ваше подвір'я.

Популярним є вірування, що знайти підкову в дорозі є доброю прикметою. Побутує звичай прибивати підкову до порога оселі – на добро, до порога хліву – задля охорони худоби від злодіїв. Череп коня після його смерті іноді прикріплюють на клуні від чарівників та інших злих істот, встромляють у тин на городі, щоб все родило, або тримають на пасіці, щоб бджоли велися. Голову коня закопують під час будівництва греблі, щоб болотяний дідько не зміг її зруйнувати. Вважається, що зілля, яке проросло крізь очниці покинутого кінського черепа, має не тільки лікувальну, а й чудодійну силу.

Коза символізує родючість і життєву силу. Згадаймо хоча б традиційне водіння "кози ", що влаштовують на Різдво в багатьох місцевостях У країни.

Якщо над хатою чути, як каркає ворон, слід повернутися до неї та перехрестити оселю, адже це віщує лихо або близьку смерть когось із членів сім'ї. Той, хто вирушає в дорогу й чує каркання, щоб відвернути нещастя, має промовити: "На свою голову каркай, не на мене!".

Відьми й чарівники можуть перетворюватися на мишей, тому їх слід остерігатися. Щоб позбутися мишей, їхні нори закладають шматочками дерева, у яке вдарила блискавка, бо воно має особливу силу проти гризунів. Щоб уберегти збіжжя та продукти від мишей, комору слід окропити освяченою в церкві водою та вимовити: "А йди-но, мишо, геть, мого не чіпай, ніколи не вертай!".

Щоб відвернути нещастя, слід курку взяти однією рукою за голову, а другою за хвіст і міряти нею відстань від стола до порога хати. Як символ продовження роду курку приносять із собою весільні гості.

Якщо лелека збудує гніздо біля оселі, то того господаря вельми шанують на селі. Якщо ж хтось поруйнує це гніздо, то станеться біда – птах принесе вогню й підпалить хату або накличе грозову хмару.

Вважається, що бджола походить із раю. Тому в народі переконані, що лише в того водитимуться бджоли, хто має спокійну, добру вдачу, доброзичливий характер. Вранці на пасіці пасічник мусить вітати бджіл спеціальними молитвамй або примовками. Навесні, щоб бджоли були такі ж працьовиті, як і мурашки, пасічник має привезти з лісу мурашник, зварити його в меду та підгодовувати ним бджіл. Іноді кладуть у мед щучі зуби, аби бджоли добре оборонялися від нападу бджїл-грабіжниць; перець, щоб були витривалими. Мед для годівлі бджіл бажано розводити свяченою водою.

Вважається, що вовк, підступний і небезпечний, створений чортом саме на шкоду людині. Водночас він ніби-το може знищувати чортів.

У народі вірять, що мертвий кажан, прикріплений над дверима хліва чи кошари, як і підкова, здатен відігнати нечисту силу. Кістки кажана використовують у ворожінні як приворотний засіб.

Червоний півень може віщувати пожежу. Звідси й вислів "пустити червоного півника", що також зумовлене асоціацією з язиками полум'я. Проте він і приносить щастя, показує заховані скарби, охороняє худобу, дітей – від викрадення чи підміни нечистою силою.

Убивство жаби – то тяжкий злочин, яким людина може накликати біду на себе та своїх близьких, адже вона створена самим Богом. Та палиця, що нею відігнали вужа або змію, котрі напали на жабу, набуває чудодійних властивостей: з її допомогою можна відшукувати скарби, відвертати хвороби та градові хмари тощо. Водночас у тому, що жаба плигає подвір'ям або з'являється в хаті, часто вбачають недобру

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)
  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник