Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Побратимство (посестринство) – здавна відомий звичай духовного споріднення. Існує відповідна термінологія: брати (сестри) по хресту, названі брати (сестри), побратим, посестра, посестриця, брататися, сестритися, породатися. Укладають подібний союз, як правило, бідні одинокі люди, аби допомагати одне одному. Відносини побратимства встановлюють на все життя, вважають їх такими ж обов'язковими та священними, як і родинні зв'язки. Звичай зобов'язує й до моральної чистоти: будь-які зазіхання на честь посестри чи дружини побратима вважаються тяжким гріхом, як, до речі, і гріх між кумом і кумою.

Цікаво, що побратимство в середовищі українців різниться від подібних звичаїв інших народів, наприклад росіян і білорусів, і тим, що воно може укладатися не тільки між чоловіками чи жінками, а й між хлопцем і дівчиною.

Акт братання зазвичай засвідчують односельці. Обряд супроводжується символічними примовляннями, молитвою, цілуванням ікони, перев'язуванням рушниками.

Побратими тричі обіймаються, цілуються, з'їдають жменю землі, обмінюються святими образами, хрестами, п'ють вино чи горілку, обмінюються різного роду дарунками – від дрібничок до хатнього начиння та худоби, вуликів тощо, залежно від щедрості.

Що ж до звичаю посестринства, то можна виділити три їх різновиди: звичайне, однокупельне й кумленне. Звичайні посестрини майже не відрізняються від побратимства: сестряться так само, як і братаються. Тільки подарунки інші: рушник, курка або щось інше із жіночого господарства. Другий різновид посестрин (так само як побратимства) пов'язаний із хрещенням немовлят, коли їхні батьки-побратими, бажаючи продовжити братні узи через дітей, хрестять їх в одній купелі. Такі діти називалися однокупельними (хресними) сестрами, та братами. Найпоширенішою ж в Україні формою посестринства є колективне обрання наречених сестер через обрядове кумлення (кумання, кумування). Колись воно відбувалося лише на Семик – четвер напередодні Трійці, а пізніше – й у Петрів день, зазнавши відповідних структурних змін.

Посестринство іноді пов'язують з міфом про водних німф – русалок, які, за давніми уявленнями, у Клечальну неділю виходять гуляти в поля. Аби змусити їх покинути поля, дівчата й "кумляться" з ними. Кумівство, або посестринство, з русалками триває три дні або трохи довше й потім розривається обрядом. Такий короткочасний союз укладається з певною метою, а саме: щоб дізнатися в русалки про свою долю: вінок, на якому покачалася кума-русалка, кидають у воду й по тому, випливе він або потоне, провіщають майбутнє.

Посестринство часто відбувається у вигляді ритуальної гри "завивання берези": дівчата стають парами у танок та, проходячи під березою, обмінюються хустками або намистом – сестряться, присягаючись вічною дружбою.

Звичай кумівства – один із видів духовної спорідненості, закріплений звичаєвим правом. Це звичай обрання народженій дитині "других батьків" – її опікунів та покровителів: ідеться про хрещення дитини, тобто прилучення її до віри за допомогою кумів, або хрещених батьків.

Хрещення відбувається в церкві, інколи (в разі хвороби дитини) у батьківській хаті. Рідні та обрані батьки називають одне одного кумом, кумою, а по відношенню до дитини (хресника) вживають церковні терміни "хрещений батько", "хрещена мати".

Узагалі-το існують дві форма кумівства: індивідуальна та колективна. Перша передбачає одну пару кумів; для. другої характерно до трьох, п'яти й більше пар. Серед кумів існує певна ієрархічність: головними вважаються перші (старші) куми, а інші – молодшими. Сьогодні від другого виду кумівства майже всюди відмовились.

У куми можна запрошувати як близьких родичів, так і сусідів чи приятелів. Виділяють кумів кликаних, одкупних і стрічених.

Кликані (прохані) куми обираються звичайним порядком: батько новородженого приходить до заздалегідь намічених людей і, віддаючи їм хліб-сіль, прохає бути кумом чи кумою. Відмовлятися в народі не прийнято.

Одкупних кумів беруть на заміну кликаних у тому разі, коли дитина тяжко й довго хворіє, аби запобігти таким чином її смерті. Заміна відбувається за певним обрядом: новому куму, в обмін на отримувані від нього гроші, через поріг або вікно подають хворе дитя. Його тут же вбирають у принесену кумом нову білизну.

Стрічені куми – це перші зустрічні люди, яких запрошують у куми. Як правило, так роблять, коли часто вмирають діти. Характерним є те, що стрічені куми вважаються ріднішими за кликаних.

Між рідними й обраними батьками встановлюються дружні стосунки. За участі кума та куми над хрещениками здійснюють пострижини, хрещені батьки проводжають хресника до школи, є почесними гостями на його весіллі тощо. Коли в сім'ї не стає когось із рідних батьків, хрещені батьки беруть на себе виховання дітей, а також матеріальні обов'язки. Хресники теж мусять виявляти знаки поваги та вдячності хрещеним батькам (носити вечерю на Різдво, відвідувати їх, надавати необхідну допомогу й т. ін.).

Звичай кумівства, на відміну від інших, що пішли в небуття, з часом зміцнив свої позиції, тому сьогодні мало хто не дотримується його й не має кумів і хрещених батьків.

Наступний розділ:

Родина


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)
  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник