Людина – світ, ним править бог...

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

У фольклорі відображено найрізноманітніші прояви людської діяльності. Тематика повір'їв про людину, її матеріальне життя, трудову сферу, духовний світ, фізичну природу надзвичайно широка.

Народна їжа українців характеризується багатством та різноманітністю. Чимало страв мають конкретне обрядове призначення (каша, кутя, кисіль та ін.). Однак з особливою шанобою наші предки ставилися до хліба, вважали його святим. Він завжди лежав на почесному місці – на столі, на скатертині чи рушнику: щоб ніколи не переводився та сім'я не знала голоду. Люди вірили: як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила. А яка велика роль хліба в обрядах! Згадаймо хоч би весілля: сонячний коровай, калачі, шишки...

Чимало оберегів пов'язано з житлом – хатою. Все тут дихає палким бажанням забезпечити сім'ї, родині тепло, здоров'я, затишок. Зафіксовано чимало повір'їв, звичаїв про будівництво хати. "Для того щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати щасливе місце. Краще ставити хату на рівному, на відсонні та на цілині – непорушеній землі, де тверде місце. Ставити хату треба зрання й навесні... На межі, на бузині, на роздоріжжі, на могилі, на току не можна ставити хати, бо буде товктися..."

А з яким старанням народ оберігає криницю! Як дбає про її чистоту! "Плювати в колодязь не годиться, колись прийдеться води напиться", "Не треба їсти над колодязем, бо жаби плаватимуть у ньому". Вважалося: непочата вода з трьох криниць має цілющу силу. Смак джерельної води особливо дорогий нам: усе менше й менше залишається чистоти і святості в природі, джерела замулюються...

Людина – коваль своєї долі. Цей справедливий афоризм стосується й тих, хто вірить, зокрема, що підкова приносить щастя. Речі, предмети побуту, яким приписували надприродні властивості без їх обожнювання, називають талісманами, амулетами, оберегами. До таких належало дуже багато речей, предметів: діжа, ключ, ніж, хустка, обручка, пасок, дзеркало, голка тощо.

Багато повір'їв виникло внаслідок віри в існування душі. До нас дійшли тільки фрагменти анімістичного світогляду. Хоча варто відзначити, що анімістичні вірування виникали не тільки в далекі епохи, але й у ближчі до нас часи. Наприклад, люди гадали, що бачать у дзеркалі свого двійника – душу, а тому боялися розбити дзеркало, щоб не загинути самому. Крім того, дзеркало вважалося винаходом нечистої сили, з допомогою якого виловлювались душі людей. Дзеркало – предмет чарівний. Згадаймо казки: у дзеркалі води (в колодязі) лев бачить ще страшнішого звіра від себе; дзеркало блідне, коли його відважному героєві загрожує небезпека.

Якщо в хаті був покійник, мрець, то дзеркало накривали або повертали до стіни, люди боялися побачити в дзеркалі смерть, яка начебто могла б і їх забрати із собою. Цей звичай зберігся й досі, за традицією, але пояснення згаданого вище смислу подекуди вже втрачено.

Багато повір'їв потрапляє до родинно-побутової сфери через обряди. У повір'ях, що мають обрядовий характер, б'ється і пульс давніх, ще сонцепоклонницьких,-вірувань, і серце патріархального роду,, сімейного укладу минулих часів. І за кожним жестом, кроком, етапом – символи: "Та хустка, якою мама вводить молодих до хати та виводить із хати у весілля, мусить бути білою, а не чорною, – щоб не було чорним життя молодих", "Не можна молодим переходити дороги, бо не житимуть", "За мерцем треба обов'язково зачиняти ворота. Бо як не зачинити, то смерть знову когось ухопить", "Коли хтось умре, то не можна співати, бо втратиш голос", "Не можна часто одвідувать могилу, бо сам скоро підеш слідом"...


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Людина – світ, ним править бог...“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...
  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник