Традиційні українські страви

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Особливо добрі вони зі сметаною чи ряжанкою. Готують до млинців і сметанний соус з грибами, засмажку з цибулі. Начиняють млинці сиром, складають у макітру, заливають сметаною, притрушують трохи цукром і запікають. Такі млинці отримали назву налисників.

Млинці споконвіку є однією з найпопулярніших страв на Масляну, навіть обов'язковим атрибутом.

Молочні страви в Україні споживаються щодня, за винятком постів. Найпоширенішою стравою є свіже коров'яче молоко, кип'ячене або пряжене. На свіжому молоці варять каші, локшину, ним заправляють картоплю. Споживають молоко у вигляді кисляку. З нього роблять сир, що його споживають як окрему страву та використовують як начинку для вареників, пирогів, налисників. Сироваткою із сиру заправляють борщі, з нею варять каші, нею вчиняють хліб, пироги, млинці, оладки тощо, просто п'ють, адже вона чудовий засіб позбутися зайвої ваги.

З вершків, зібраних з молока чи кисляку, збивають масло. Сметану використовують як засмачування борщу, каш, юшки, вареників, галушок. Менше вживають козяче молоко, бо воно доволі специфічне на смак, але надзвичайно корисне. Не менш популярним продуктом е бринза.

Овочеві салати. Українець завжди віддавав перевагу свіжим або солоним огіркам і квашеній капусті з цибулею та олією. Влітку кришені свіжі огірки з цибулею, вареним яйцем і сметаною подають до вареної картоплі.

У Піст складники салату обмежуються буряками, огірками, хріном та олією.

Печеня – популярна м'ясна страва. М'ясо (переважно свинину) підсмажують з цибулею на сковороді, потім тушкують у горщику з корінням і спеціями, іноді додаючи для смаку сметану. Сьогодні свинину зазвичай об'єднують із картоплею.

Печеня входить до складу майже всіх урочистих гостин, що відбуваються не в Піст. З другої третини минулого століття печеню стали вдосконалювати додаванням помідорів чи томатного соусу.

Пироги відіграють величезну роль у традиційному народному харчуванні. Виготовляють їх двох видів: печені (із кислого тіста) та смажені (із прісного). Печені пироги нерідко роблять з того ж тіста, що й хліб' (тобто переважно житнього), але обов'язково з начинкою. За начинку править сир, розтертий із сирими яйцями, смажена квашена або свіжа капуста, варені квасоля, горох, картопля, гречана каша зі шкварками, печінка, риба, печений гарбуз (можна з калиною), товчений мак, калина (а влітку й восени також інші свіжі ягоди та фрукти), варені й розтерті сушені груші та сливи, варене й підсмажене із цибулею м'ясо, зелена цибуля з вареними яйцями, смажені з цибулею свіжі гриби – у кого на що вистачить уяви. Смажать їх на сковороді на олії, перегортаючи.

Аромат при цьому просто надзвичайний! У піст начинкою є гриби, картопля, капуста, мак, ягоди та фрукти, у скоромні дні – здебільшого сир.

Готують пироги й на дріжджах.

Рибні страви. У народному харчуванні спеціальних рибних страв нема. Свіжу рибу смажать, їдять гарячою й холодною, додають до пісного борщу. Із сирої риби варять юшку та холодець. В'юнів і карасів тушкують у сметані – надзвичайно смачно!

У піст (особливо зимовий) споживають просол – солону рибу власного приготування або куповану. В'ялену на повітрі або сушену рибу додають до пісних юшок, крупників, кулешу, борщу; парену – до вареної картоплі. У піст, у неділю й на свята готують рибні січеники (товченики).

Сало – найпопулярніші харчі, найцінніший у традиційному харчуванні продукт. Скільки побутує колоритних анекдотів про українців і сало – не злічити. Його щедро солять і складають у дерев'яні ночви, скрині, бодні, у керамічні слоїки, скляні трилітрові банки або підвішують у полотняних торбах у коморі (взимку – на горищі). Солоне сало може зберігатися до двох років. Сало вживають із хлібом, огірками й часником у скоромні дні, беруть із собою в дорогу, приварюють і споживають до картоплі чи каші. Ним можна засмажити чи затовкти рідкі страви – борщ, капусняк, юшку.

На смаженому салі роблять яєчню. Шкварки надають чудового, дуже апетитного аромату та присмаку кашам, галушкам, вареникам, млинцям тощо.

Достаток сала вважається в народі за справжній добробут: "Якби мені паном бути, то я б сало їв і салом закусював".

Січеники (товченики). М'ясо (свинину) або рибу, дрібно рублені (січені) або товчені, змішують зі смаженою цибулею, перцем, невеликою кількістю білої булки чи білого борошна, вимішують із сирим яйцем до утворення однорідної в'язкої маси. Викачавши в борошні невеличкі ковбаски, підсмажують їх на сковороді, а потім дотушковують.

Страви з яєць. Варені та смажені яйця вживають і в будень, і на свято. Варені яйця незмінно беруть із собою в дорогу чи в поле під час польових робіт. Яйця додають у тісто. З ними роблять бабки-запіканки з локшини чи каші.

Юшки – рідкі страви типу супів, бульовів. Юшками називаються м'ясні й рибні відвари, що слугують основою для більшості рідких страв.

Юшкою також називають такі відвари, вже заправлені картоплею, локшиною чи галушками. Таку ж назву мають овочеві та квасоляно-горохові супи. Узагалі, різниця між юшкою та супом майже повсюдно стерлася.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Традиційні українські страви“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви
  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник