ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

Культура Античності

нок, якби Зевс не розігнав іх блискавкою. На олімпійській раді вирішили покарати Геракла, віддавши на трирічну службу цариці Омфалі, де все було навпаки: жінки воювали, а чоловіки виконували домашню роботу. Тому і Геракл вимушений був одягнути жіноче вбрання і замість палиці взяти прядку. Омфала наділа зброю героя і привселюдно била його черевичком по обличчю. Так тривало три роки.

Після цього Геракл знову відчув силу, робив добрі справи, а в одній країні одружився на прекрасній царівні Деянірі, з якою вони мандрували світом, часто на руках Геракла. Герой вирішив побудувати свій дім і в пошуках місця зустрів кентавра Несса, який запропонував перенести Деяніру через брід на своїй спині, задумавши вкрасти її. Геракл стрілою вбив його і вмираючий Несе запропонував Деянірі взяти його кров, щоб назавжди зберегти любов свого чоловіка. І вона заховала під одяг пляшечку з Нессовою кров'ю.

Деяніра була ревнива і в кожній жінці вбачала свою суперницю. Вона вирішила випробувати кентаврів засіб: випрала Гераклову сорочку у Нессовій крові. Сорочка зафарбувалася у прекрасний пурпур, і Геракл одягнув її, коли йшов приносити жертву Зевсові. Але кров кентавра була отруйною, всмокталася в тіло і пекла Геракла несамовитим вогнем. Геракл кричав, роздирав на собі одяг і плакав. Його надломили нестерпні муки, а рятунку не було. Деяніра з розпачу повісилася. Герой розклав собі погребальне вогнище, розіслав на ньому лев'ячу шкуру, поклав під голову палицю і ліг, щоб згоріти живцем. Але раптом загуркотів грім, блискавки перетнули небо і Геракл перестав страждати. На хмарі він піднявся на небо, де біля олімпійської брами його чекала богиня перемоги Ніка, щоб надіти вінок. Зевс зробив Геракла безсмертним, а Гера, забувши про свій гнів, віддала йому за дружину свою дочку Гебу, богиню молодості.

Геракл був улюбленим грецьким героєм. Його любили більше богів, пам'ятаючи, що він колись був людиною. Він став символом роботящого і страждального людства, символом праці і незламної витривалості. Спалюючи і вбиваючи, Геракл залишився незаплямованим, бо все, що він робив, було викликано невблаганною необхідністю. Він викорінював усяку беззаконність і жорстокість, мріючи про той час, коли вовк, побачивши спляче ягня, не насмілиться скривдити його.

По всій Греції Гераклові нарівні з богами зводили храми, жертовники, ставили статуї, йому приносили жертви, на його честь влаштовували ігри. Зображували Геракла дужим чоловіком, озброєним, голим або в лев'ячій шкурі на плечі. У руках він тримав сучкувату палицю.

Геракл і аргонавти

Геракл і аргонавти

Афінські легенди

Кожне місто в Греції мало свої легенди про заснування і перших володарів. Афіняни вважали себе автохтонними, в їхні праотці вийшли прямо з лона землі. Саме таким сином землі був їхній перший цар Кекропс з напівлюдським - напівзміїним тілом, що оселився на Акрополі. Пізніші царі вчилися у Деметри обробляти землю, у Діоніса - прищеплювати виноградну лозу, а їхні дружини і дочки виховувалися під наглядом Афіни.

За Пандіона спалахнула війна з Фівами. Афіняни покликали на допомогу царя Терея з Фракії, який за перемогу взяв за дружину дочку царя Прокну. Подружжя поїхало у Фракію і виховувало сина Ітпіса. Але за те, що Терей за відмову в коханні відрізав язик сестрі дружини Філомені, боги покарали подружжя. Прокна у божевіллі засмажила сина і подала на вечерю. Боги перетворили Терея в одуда, Прокну - в ластівку, а Філомену - у соловейка.

Після цього довго царював Ерихтоній, який народився із землі, ніби колосок. До пояса він був людиною, а замість ніг мав зміїний хвіст. Свою онучку Прокриду він віддав заміж за фессалійського царевича Кефала, невтомного мисливця. Підозріла жінка хотіла вистежити його і побачила, що її підозри безпідставні, але Кефал, почувши шелест гілок, подумав, що біжить звір і кинув спис, убивши Прокриду.

Сестра Прокриди Орифія вийшла заміж за бога вітрів Борея, і цей шлюб був дуже корисним для афінян. Під час навали Ксеркса, коли афінський флот біля мису Артемісій очікував наближення персів, дельфійський оракул порадив афінянам звернутися за допомогою до свого зятя, тобто Борея. Після принесення жертв Борею й Орифії знявся рвучкий північно-східний вітер, який віяв три дні і завдав невиправної шкоди перському флоту. Після війни афіняни спорудили храм Бореєві на березі Іллісу, де він уперше побачив Орифію.

Подвиги Тесея

За походженням не був афінянином. Батько його, Егей, завоював Аттику. Мати Ефра була трезенською царівною. Егей покинув її, але перед тим показав меч і сандалії, що заховав під кам'яною брилою, і сказав, що нехай після повноліття їхній син зсуне брилу і забере ці речі У 5 років Тесей зустрівся з Гераклом, який передбачив йому велике майбутнє. Подорослішавши, Тесей забрав меч і сандалії та рушив до батька в Афіни.

Дорогою він убив Скірона, який скидав подорожніх із скелі в море; Синіда, який прив'язував подорожніх до верхівок двох натягнутих сосен, що роздирали тіло навпіл, випрямлюючись; Прокруста,

Подвиги Тесея. Розпис кіліка V ст. до н.е.

Подвиги Тесея. Розпис кіліка V ст. до н.е.

Тесей і Мінотавр. Фрагмент розпису вази VI ст. до н.е.

Тесей і Мінотавр. Фрагмент розпису вази VI ст. до н.е.

який витягав кістки у суглобах подорожуючим або відрубував ноги на своєму ложі Невідомий нікому, Тесей ввійшов до Афін, де будували храм Аполлона. Бажаючи показати свою силу, у відповідь на насмішки будівельників він випряг з воза пару волів і підкинув їх руками угору, вище покрівлі храму. Місто зразу ж дізналося про появу юнака з надлюдською силою. Упізнав його й батько і дуже зрадів, бо був уже старий та немічний.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)
  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря