МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

Культура Античності

Храм Марса Месника

Храм Марса Месника

справа - богиня Рома і персоніфікація Тибру; зліва за Венерою - Ромул, який здійснював ауспиції за польотом птахів, і персоніфікація Палатина. У храмі були меч Цезаря і легіонерські регалії, захоплені парфянами у Красса, повернення яких домігся Август. Увесь Форум призначався для звеличування Августа і його ролі у відновлення традицій.

Тому в екседрах і під портиками були встановлені статуї героїв (Еней із сином Юлом, Ромул, цар Альба-Лонга) і видатних постатей Республіки (summi viri).

У центрі Форуму, перед храмом, височіла статуя Августа на тріумфальній колісниці. Ще одна статуя імператора заввишки 14 м була встановлена у пишно прикрашеному залі, в глибині портика ліворуч від храму.

Серед пам'яток, збудованих при Августі, варто відзначити і прекрасний храм Kacmopa і Поллукса (б р. до н.е.). Його коринфські колони - безсумнівно, також данина еллінському впливу.

У 44 р. до н.е. Август вирішив перемістити на Палатин своє житло, побудувавши храм, присвячений Аполлону і відкритий у 28 р. до н.е. З цього часу майже всі імператори жили на Палатині, який поступово перетворювався в єдине пишне житло - Палаццо (Палац), оскільки комплекс назвали, як і пагорб, - Палатіум.

Перший справжній палац побудував спадкоємець Августа Тиберій, а розширив до римського Форуму Калігула. Клавдій і Нерон збудували тут "Перехідний палац" (Domus Tvansitioria), знищений пожежею 64 р. до н.е. і більше не відновлюваний. Проте Доміціан у 81-92 pp. н.е. спорудив ще величніший палац, який став резиденцією імператорів до падіння Рима. Його тронний зал вражав: 30 × 35 м розміром, прикрашений багатьма статуями, з високим склепінням і колонами. Крім того, у палаці була базиліка, де проходили імператорські суди, лаларій (lalarium - місце проведення релігійних обрядів) і трикліній.

Колони храму Кастора і Поллукса

Колони храму Кастора і Поллукса

У 70 р., зруйнувавши "Золотий будинок" Нерона, архітектори на його місці розпочали будівництво амфітеатру Флавіїв, завершене у 80 р. Він отримав назву Колізей (вірогідніше, від лат. слова colosseus - колосальний). Вистави в новому амфітеатрі могли переглядати одночасно 50 тис. глядачів, тому, щоб не було тисняви, архітектори спроектували 80 виходів. Сама конструкція Колізею була досить простою: від сценічного майданчика у формі еліпса відходять 80 радикальних стін, що пересікаються сімома кільцевими. Ці стіни і складають каркас будівлі, на якому розміщені ряди місць для глядачів. Увійти до амфітеатру можна було через арки нижнього поверху, кожна з яких мала номер від 1 до 76. Дві арки призначалися для особливих глядачів: через одну входили державні чиновники, а через другу - імператор. Добре продумана система коридорів і східців давала змогу глядачам усього за декілька хвилин покинути Колізей. Глядачі займали місця згідно зі своїм суспільним становищем. На кам'яних лавах уціліли написи, хто і де мав сидіти. Для захисту глядачів від спекотного сонця або дощу над Колізеєм напинали величезний тент. Вірогідно, він складався з полотен, що їх канатами кріпили до щогл, розташованих по всій окружності будівлі.

Нижні ряди складалися з мармурових крісел, там сиділи тільки знатні і заможні громадяни. Верхні ряди лав робили з дерева, щоб зменшити їх масу і тиск на нижні частини будівлі.

Будували не лише громадські споруди, храми, портики, палаци, але й розкішні приватні будинки – palatio. Магнатські житла були переповнені дорогим столовим і кухонним посудом із позолоченого срібла, різноманітних ложок, сільничок, кубків, сковорідок, бокалів, канделябрів, дзеркал і найрізноманітніших бронзових, мідних і дерев'яних предметів. Найбільшою видовищністю відзначалися гемми - різні

Колізей

"Золотий будинок" Нерона

зображення на дорогоцінному камінні, - і особливо гемма Августа (gemma Augustea), яка зображувала Августа у вигляді Юпітера в оточенні богині родючості, Нептуна - бога морів, Кібели – богині землі і виробничих сил.

Оригінальною рисою римської архітектури вважають широке застосування різних видів склепінь – напівколоподібне коробове склепіння, хрестові і купольні склепіння.

Приклад такого будівельного мистецтва - Храм Миру, що виконував функції амфітеатру, який вміщував 90 тис. глядачів, мав по колу 624 м і в діаметрі 188 м.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.
  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря