АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Культура Античності

Досить химерними пам'ятками були гробниці римської знаті, що нерідко будувалися на узбіччі доріг. Прикладом такої пам'ятки є збережена гробниця Цецилії Метелли, встановлена в І ст. до н.е. на Аппіє- вій дорозі: бетонний облицювальний циліндр, прикрашений зверху фризом з бичачими головами; увінчував будівлю облицьований мармуром конус, який не зберігся, і в Середні віки був замінений зубцями. Іншою пам'яткою служить гробниця Еврисака, власника пекарень і булочних, датована І ст. до н.е. і побудована на перехресті двох доріг неподалік від Рима. Це неправильний чотирикутник, на цоколі якого встановлені потужні прямокутні

і круглі стовпи; трохи вище - епітафія померлому, а спрямоване вверх продовження стіни заповнене отворами - що означали ці діри, можна лише здогадуватися: або жерло печей, або горло бочок для зерна. Нарешті, на самій верхівці розміщувався фриз зі сценами пекарних робіт. Тобто, абсолютно очевидно, що багато людей у старовину не збиралися розлучатися з улюбленою роботою навіть після смерті.

Зберігся також один із найрозкішніших тогочасних залів для прийомів - атріум так званого будинку "Срібного весілля".

Оригінальними виглядали і римські храми, які поєднували італійсько-етруські традиції з грецькими. Будувалися круглі і чотирикутні псевдопериптери з входом лише з головного фасаду. Наприклад, невеликий круглий храм Сибіли в Тиволі (І ст. до н.е.) поблизу Рима. Грецький круглий периптер зазвичай мав ступінчасту основу і був розрахований на круговий огляд.

Храм Сибіли в Тиволі Початок І ст. до н.е.

Храм Сибіли в Тиволі Початок І ст. до н.е.

Храм Фортуни Віриліс на Бичачому Форумі у Римі

Храм Фортуни Віриліс на Бичачому Форумі у Римі

До І ст. до н.е. належить і невеликий храм Фортуни Віриліс у Римі - унікальний зразок раннього завершеного римського храму типу псевдопериптера із замкнутою фронтальною осьовою композицією. Грецький периптер у ньому розчленовувався на відкритий з усіх боків глибокий передній портик і целлу, оточену напівколонами, які зливалися зі стіною. Усі культові і громадські будівлі прикрашаються високохудожніми скульптурами і настінним розписом. Помпейські розписи знайомлять з основними рисами античної фрески. Римляни застосовували розпис також для прикрашення фасадів, використовуючи їх як вивіски торгових приміщень чи ремісничих майстерень. За характером помпейські розмальовування поділяються на 4 групи, умовно названі стилями.

Перший стиль, інкрустаційний, поширений у II ст. до н.е., імітує облицювання стін квадратами різнокольорового мармуру та яшми ("Будинок Фавна" у Помпеях). Архітектурні деталі (пілястри, карнизи тощо) надавали штукатурці об'ємності і розмальовувалися. Розписи першого стилю конструктивні, підкреслюють архітектурну основу стіни, вони відповідають суворому лаконізму форм, притаманних республіканській архітектурі З 80-х до 20-х років І ст. до н.е. застосовували другий стиль - архітектурно-перспективний. Стіни залишалися гладкими і живописно-ілюзорно розчленовувалися виготовленими колонами, пілястрами, карнизами, нішами і портиками. Інтер'єр набуває пишності завдяки тому, що між колонами часто розміщувалася велика багатофігурна композиція, реалістично відтворюючи сюжети на міфологічні теми з творів знаменитих грецьких художників ("Вілла Містерій" поблизу Помпей). Стіни покривалися також зображеннями перспективно переданих вулиць, площ, будинків, храмів, садів, сільських рівнин і гір ("Будинок Лівії" на Палатині, Рим). Тяжіння до природи, притаманне римлянам, спонукало їх ілюзорно відтворювати на стінах з допомогою лінійної та повітряної перспектив краєвиди і тим самим ніби розширювати внутрішній простір приміщення, розсуваючи стіни.

Будинок Фавна у Помпеях. Атрій II ст. до н.е.

Будинок Фавна у Помпеях. Атрій II ст. до н.е.

Вілла Містерій у Помпеях. Рубіж II - І ст. до н.е.

Вілла Містерій у Помпеях. Рубіж II - І ст. до н.е.

Третій стиль, орієнталістський (у декоративних деталях інколи зустрічаються єгипетські орнаментальні мотиви), характерний із кінця І ст. до н.е. На противагу другому, третій стиль відзначався строгістю, витонченістю і почуттям міри. Урівноважені композиції, лінійний орнамент на яскравому фоні підкреслює плоскість стіни. Тонкі колони, легкі гірлянди, ювелірно виконані квіти і орнаменти підкреслюють затишок кімнати ("Будинок столітньої річниці").

Четвертий стиль продовжує традицію другого своєю пишністю і декоративністю повітряно-архітектурного рішення. Фантастичні і динамічні перспективно побудовані споруди руйнують замкнутість і плоскість стін та створюють враження театральних декорацій, що відтворюють хитромудрі фасади палаців, сади, які видно через їхні вікна, чи картинні галереї – копії знаменитих оригіналів, виконані у вільній живописній манері ("Будинок Веттіїв" у Помпеях). Усі ці розписи відіграли важливу роль у подальшому розвитку декоративного мистецтва Західної Європи.

У галузі монументальної скульптури римляни не створили таких значних пам'ятників, як греки. Але вони збагатили пластику розкриттям нових сторін життя, розробили побутовий та історичний рельєф із характерним для нього документально точним оповідним началом. Крім того, римляни продовжували залишатися самобутніми в мистецтві реалістичного портрета. Масове виробництво статуй не сприяло створенню шедеврів, але римляни цього і не прагнули. Для них найважливішим у статуї була портретна подібність з оригіналом. Статуя повинна прославляти певну людину, її спадкоємців і тому важливо, щоб зображену особу не переплутали з кимсь іншим.

Розпис з будинку Лівії

Розпис з будинку Лівії

Скульптура Менелая

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря