Із цієї характеристики географічних умов античної Греції чітко видно, як нерівноцінно були
Ліс на горі Ета
розподілені життєві блага в окремих містах-державах. Безсумнівно, повинні були існувати широко розвинені торговельні зв'язки.
Надзвичайно багатим і різноманітним був рослинний і тваринний світ Стародавньої Греції. Густі ліси з дуба, дикого горіха, кипариса, каштанів, ялиці і ялин покривали північні і західні райони Балканської Греції й особливо Пелопоннес. У лісах водилися дикі звірі - леви, ведмеді, вовки, дикі свині, косулі. Але поступово ліси були винищені, вони розчищалися під забудови, посіви, вирубувалися на паливо. Чагарникові рослини - мирта, лавр, олеандр, ялівець спліталися у непрохідні зарості. Ранньою весною схили гір і долини покривалися духмяними різнобарвними квітами - фіалками, нарцисами, гіацинтами і тюльпанами.
Греки намагалися зайняти і обробляти кожну придатну ділянку - долини рік, прибережні рівнини, тераси, схили гір і т.п. Це пояснювалося малородючими ґрунтами і тим, що лише 20% від усієї території Греції були придатними для оранки. Греки сіяли пшеницю, полбу, боби, горох. Однак для більшості грецьких держав місцевого хліба не вистачало і його доводилося закуповувати у Північному Причорномор'ї, Сицилії, Єгипті. Багато конфліктів у Греції виникали через оволодіння понтійським і сицилійським "хлібними шляхами". Нестачею хлібних запасів пояснюється одна з цікавих рис суспільного життя античної Греції - регламентація продажу і закупок хліба.
Варто відзначити також, що, незважаючи на велике різноманіття економіко-географічної структури Греції і на негативне в цілому ставлення вільних греків до фізичної праці, у тогочасній літературі можна зустріти чимало похвал землеробству. Ксенофонт Афінський у трактаті "Про домоустрій" відзначає: "Навіть дуже успішні люди не можуть обійтися без землеробства. Заняття ним доставляє приємність, примножує багатство, тренує тіло так, що воно робиться придатним до всього, що личить вільній людині. По- перше, земля дає те, з чого люди живуть, і на додаток те, від чого вони отримують задоволення... По-друге, багато їстівних речей вона родить, частково годує, бо і тваринництво пов'язане з землеробством... Проте, даючи всілякі блага у достатку, земля не дозволяє брати їх легко, а привчає переносити і зимовий холод, і літню спеку. Тим, хто працює своїми руками, вона дає вправність, а тих, хто турботливо спостерігає за польовими роботами, зміцнює тим, що змушує рано пробуджуватися і швидко ходити, бо у селі, як і в місті, все добре робити своєчасно". Обробляти землю, вважає Ксенофонт, потрібно із виховних міркувань: "Земля вчить навіть справедливості тих, хто може розуміти її уроки, тому хто більше всього піклується про неї, той більше всього від неї й отримує... Добре сказав той, хто назвав землеробство матір'ю і годувальницею всіх мистецтв. Дійсно, коли добре розвинене землеробство, тоді і всі інші заняття процвітають; де земля вимушена залишатися необробленою, там усі заняття занепадають і на суші, і на морі" [V, 1-17]. Так високо цінували греки землеробство.
Основними ж галузями сільського господарства у Стародавній Греції були виноградарство, маслинництво і садівництво. Особливу роль відігравало маслинництво. Маслинова олія використовувалася в парфумерії, служи-
Збирання оливок
ла освітлювальним засобом, лікарською речовиною, сировинним матеріалом для цілого ряду виробництв. Вирощування маслинових дерев вимагало особливих знань і працелюбства. Вони досягали віку 250 років, починали плодоносити з 16- 18-ти, а найплодоноснішими ставали після 40 років. Маслинові гаї саджали за певною схемою: 18 м між рядами і 12 м між деревами в ряді.
В садах росли яблуні, груші, айва, гранат, слива, мигдаль, горіх, фігове дерево.
У багатьох областях Греції було розвинуте скотарство. Гірські схили, багаті кормовими травами, використовувалися під пасовища для худоби і головним чином овець і кіз. Велику рогату худобу, коней, мулів і свиней розводили лише на рівнинах.
Природні умови країни до певної міри визначали і характер перших грецьких поселень. Гірськими хребтами і пасмами Греція дробилася на безліч дрібних общин. Кожне плем'я чи частина племені утворювали самостійне поселення. У центрі його розташовувався пагорбок, навколо якого простягалося село. З часом село перетворювалося у місто, а пагорб - в акрополь (верхнє місто; "вишгород" (слов'ян.), в якому розміщувалися культові й урядові заклади.
Природа Греції сприяла відособленню життя кожної общини. Автономія (життя за своїми законами) і автаркія (самозадоволення) були основними рисами грецького поліса. Тому найскладнішою політичною проблемою Греції протягом всієї її історії залишалося питання об'єднання. Великих держав класична Греція не знала, а об'єднання міст, за поодинокими винятками, були нетривалими. При перших серйозних ударах чи потрясіннях ці об'єднання розпадалися, і кожна община знову перетворювалася у самостійну державу.
Клімат країни впливав і на деякі побутові особливості Греції. Це стосувалося у першу чергу характеру античних будівель - великих відкритих галерей з колонами і без вікон, портиків, площ і базарів. Приватні будинки греків, з сучасної точки зору, не відрізнялися зручностями. Це були невеличкі напівтемні кімнати, куди жителі приходили лише відпочити і переночувати. Головну частину приватного будинку грека, особливо багатого, складав відкритий двір, оточений колонами і верандами, де відбувалися прийоми гостей. На сучасника античне місто справило б доволі гнітюче враження, за винятком акрополя. Вулиці античних міст являли собою майже суцільні стіни без вікон з нечисленними виходами на вулицю. Все життя греків проходило в громадських, відкритих (публічних) місцях або у внутрішніх частинах будинків.
Коринфський пейзаж
Кліматичні умови визначали характер харчування та одежу стародавніх греків. У теплих країнах організм вимагає значно менше жирів і білків, ніж у холодних. Нормальний раціон грека складався з маслин, декількох коржиків, сушеної риби, цибулі, часнику і вина, розбавленого водою. Одяг греків залишався незмінним упродовж усього року (тога і сандалі).
НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ“ на сторінці 4. Приємного читання.
