Дельфійський оракул набув у грецькому світі значення загальнонаціонального духовного лідера, авторитетно спрямовуючи дії законодавців, ойкістів, правителів будь-якого рангу. На межі архаїки і класики авторитет дельфійського оракула визнається не лише греками, але й сусідніми народами і володарями. Проте Дельфи були втягнуті в бурхливий вир великих воєн: у першій половині V ст. до н.е. - боротьбу греків із персами, а в другій половині цього ж століття - в міжусобиці самих греків. У першій вони відмовилися чи не зуміли виступити в ролі загальнонаціонального лідера, натхненника боротьби з іноземними загарбниками, а в другій зайняли позицію підтримки однієї з воюючих сторін, що теж не сприяло збереженню колись набутого і визнаного всіма високого престижу в грецькому світі.
Проте падінню авторитету і значення дельфійського оракула сприяло не лише фатальне втручання в політичні справи, але також напрямок суспільно-політичної і філософської думки, пов'язаний особливо з діяльністю софістів і Сократа, що привело до розповсюдження скептичної щодо традиційної олімпійської релігії думки, а як наслідок, і до скорочення того соціального ґрунту, що живив оракульну практику й підтримував пов'язане з нею святилище. Значення дельфійського оракула з часом становило лише антикварний інтерес, хоча він проіснував аж до IV ст. н.е., коли указами Феодосія І були остаточно заборонені культи язичницьких богів, а потім і зруйновані всі їхні святилища (391-392 pp.).
Інші приморські області – Локрида і Дорида не відігравали суттєвої ролі у грецькій історії. Хоча з Дориди, напевно, і вийшли доряни завойовувати Пелопоннес. Площа Дориди становила не більше 185 км2, тобто вона була у 9 разів менше Фокіди (близько 1615 км2) і в 16 разів менша Беотії (майже 3000 км2).
Західні області Середньої Греції - Етполія і Акарнанія дуже різнилися між собою. Етолія - важкодоступна гірська країна, з річками, що протікали глибокими ущелинами. Жителі цієї області займалися скотарством. Акарнанія - прибережна родюча долина, що зрошувалася р. Ахелой і мала зручні бухти, з'єднувалася з Південною Грецією або Пелопоннесом - розташованим найвище з усіх регіонів над рівнем моря. Через найвужче місце Істмського перешийка проходив перевалочний шлях з Егейського моря в Іонійське. На Істмі були розташовані великі торгово-ремісничі міста: в північній частині Мегари, у південній - Коринф.
На території Пелопоннесу також розташовувався ряд областей.
Ахайя являла собою вузьку прибережну область, населення якої займалося землеробством. З півдня гірськими масивами Ахайя відокремлена від Аркади, клімат якої від
Ландшафт Аркадії
Місцезнаходження Мікен
значається суворістю - зі сніжними і порівняно холодними зимами. У гірських її районах розводили овець, а в долині р. Алфей займалися землеробством.
На північному сході Пелопоннесу розміщена Арголіда – гірська та пустинна область з родючою рівниною в центрі, де вирощувалися хлібні злаки.
Але постійні засухи заважали розвитку землеробства. Тому населення Арголіди, особливо на побережжі, займалося каботажним мореплавством. У старовину та території Арголіди виникли такі ранньодержавні об'єднання, як Мікени, Тиринф, Аргос.
Західна область Пелопоннесу - Еліда - низинна, зручна для землеробства (особливо долина рік Алфея і Пенея) та розвитку скотарства. На території Еліди ріс відомий священний гай Олімпія, де, за переказами, проводилися Олімпійські ігри.
Тут можна було отримати передбачення від жерців бога Зевса, і до оракула прославленого культу Еллади зверталися за порадою греки з найрізноманітніших областей античного світу. Олімпія стала своєрідним історичним архівом, що зберігав свідчення численних відомих подій, а творчість багатьох істориків і філософів пов'язана з Олімпією. Геродот, повернувшись зі Сходу, читав тут глави своєї "Історії", завоював загальне визнання. В Олімпії можна було почути філософські бесіди Сократа, який ходив сюди пішки, і Платона, а також промови оратора Демосфена.
Уже в ранній час існування Олімпії ставлення греків до святилища визначалося не лише повагою до шанованого ними оракула Зевса і улюбленими спортивними іграми. Олімпія була для них центром, що об'єднував різні, часом навіть ворожі одне одному грецькі племена. Існування Олімпії, нагадуючи різноплемінним грекам про їхню спорідненість, пом'якшувало чвари, вирішувало існуючі протиріччя і суперечки, сприяло припиненню воєнних дій під час олімпіад.
Вид на священний гай Олімпія
Реконструкція святилища Олімпії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
