ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

Культура Античності

Немезіда

Ніна (Вікторія)

Богиня перемоги, дочка титана Палласа і богині підземної річки Стікс. Це чорноволоса дівчина з великими крильми за плечима. Вона присутня під час битв і змагань борців, приймає жертви після перемоги, дає звістку про щасливе завершення війни, сурмить про тріумф героїв.

Олександр Македонський споруджував Ніці жертовники на всіх етапах свого походу. Всі інші царі прикрашали свої пам'ятники цією крилатою постаттю.

Одну з таких скульптур, під назвою Вікторія, Август поставив у римському сенаті. Богиня стояла на кулі, наче Землі, у витягнутій правій руці вона тримала вінок, а у лівій - пальмову гілку. Вона навіть чудом уціліла під час пожежі Рима за Нерона. І тільки християнські імператори наказали винести її з сенату.

Феміда

Феміс - одна з найдавніших богинь, дочка Неба і Землі. До того як Зевс узяв за дружину Геру, його дружиною була Феміда, яка народила йому три дочки: Гори - веселі, квітучі богині пір року, які стерегли браму Олімпу.

Феміда була мудрою і освіченою богинею правосуддя, звичаїв і порядку. Жертовники їй ставили у місцях, де відбувалися народні зібрання, щоб вона вносила сюди дух добра і справедливості. Храми їй будували поблизу храмів Деметри, а на пам'ятниках зображали суворою жінкою з рогом достатку в руках, із зав'язаними очима, в одній руці вона тримала меч, а в другій - терези.

Тіхе (Фортуна)

Одні вважали її сестрою нереїд (морських німф), інші - дочкою Прометея, а дехто - навіть дочкою Зевса. Вона була богинею щастя. Під її наглядом кораблі допливали до пристаней, у війні наставав поворот до миру, до неї зверталися осиротілі діти. Пліній писав про неї у І ст. н.е. так: "У цілому світі, повсюди у будь-який час дня голоси усіх кличуть і називають лише Фортуну, її одну оскаржують і звинувачують, про неї одну думають, її одну звеличують, її одну викривають і, лаючи, поклоняються. Багато хто гадає, що вона крилата і сліпа, непостійна, легковажна, ненадійна, покровителька негідних. Кажуть, що від неї все йде...".

Тіхе зображували з рогом достатку і зі стерном у руках на ознаку того, що вона посилає врожаї та багатства і водночас керує людськими долями. На голові найчастіше була діадема у формі оборонних мурів, як богині, що опікується містами. Багато новозаснованих міст обирали Тіхе покровителькою.

Ніка Самофракійська. Мармурова статуя III ст. до н.е.

Ніка Самофракійська. Мармурова статуя III ст. до н.е.

У Римі її називали Фортуною і було кільканадцять храмів під різними прізвиськами богині. Імператор Август після закінчення війни на Сході поставив їй жертовник під назвою "Фортуна редукс" - "Щасливого повернення", і щороку 12 листопада біля нього відбувалися подячні молебні з іграми, що тривали 8 днів і називалися Августалїі.

ГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Герої грецьких міфів пережили століття і до сих пір залишилися в людській пам'яті з різних мотивів. Так, назва майже усіх сузір'їв так чи інакше пов'язана з міфами. Сузір'я Андромеди названо на честь героя Персея, який переміг Медузу Горгону; є серед сузір'їв і сам Персей, як і батьки Андромеди - Кефей і Кассіопея. Пегас - кінь, на якому герой Беллерофонт переміг Химеру; Велика Ведмедиця - німфа Каллісто (мати Аркада, родоначальника аркадян); Мала Ведмедиця - німфа Кінху- ра; Овен - баран, на якому Фрікус і Гелла летіли до Колхіди; Геракл теж став сузір'ям (Геркулес); Оріон - мисливець, який супроводжував Артеміду; Лев - той, кого переміг Геракл у Немеї; Ліра - це кіфара Орфея тощо. Навіть планети сонячної системи назвами пов'язані з міфологією: Меркурій - грецький Гермес; Венера - це Афродіта, Марс - Арес, Юпітер - Зевс, Сатурн - Кронос.

У грецьких міфах відбувалися різні пригоди, нездійсненні мрії людства збувалися: освоєння далеких земель і морів (подорожі аргонавтів і Одіссея), опанування повітряного простору (Дедал і Ікар), перемога над усіма хворобами (лікар Асклепій) тощо.

Багато поколінь письменників і художників брали й досі беруть образи для своїх творів із грецької міфології. Наприклад, образ титана Прометея. Про нього писали і античні автори (Есхіл "Прометей закутий"), і пізніші автори: Кальдерон, Вольтер, Шеллі, Гете, Байрон, Рилєєв. Були такі твори і в українській літературі: поема "Кавказ" Т. Шевченка; драма "Іфігенія в Тавриді" Лесі Українки; поема "Прометей" А. Малишка. Тобто, неможливо переоцінити значення грецької міфології для світової культури.

Не випадково історію грецької культури ми розпочинаємо з вивчення її міфів. їх можна назвати тим золотим фондом, що його в скарбниці своєї пам'яті повинна мати кожна освічена людина.

Прометей і Атлант. Фрагмент розпису VI ст. до н.е.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ
  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря