Немезіда
Ніна (Вікторія)
Богиня перемоги, дочка титана Палласа і богині підземної річки Стікс. Це чорноволоса дівчина з великими крильми за плечима. Вона присутня під час битв і змагань борців, приймає жертви після перемоги, дає звістку про щасливе завершення війни, сурмить про тріумф героїв.
Олександр Македонський споруджував Ніці жертовники на всіх етапах свого походу. Всі інші царі прикрашали свої пам'ятники цією крилатою постаттю.
Одну з таких скульптур, під назвою Вікторія, Август поставив у римському сенаті. Богиня стояла на кулі, наче Землі, у витягнутій правій руці вона тримала вінок, а у лівій - пальмову гілку. Вона навіть чудом уціліла під час пожежі Рима за Нерона. І тільки християнські імператори наказали винести її з сенату.
Феміда
Феміс - одна з найдавніших богинь, дочка Неба і Землі. До того як Зевс узяв за дружину Геру, його дружиною була Феміда, яка народила йому три дочки: Гори - веселі, квітучі богині пір року, які стерегли браму Олімпу.
Феміда була мудрою і освіченою богинею правосуддя, звичаїв і порядку. Жертовники їй ставили у місцях, де відбувалися народні зібрання, щоб вона вносила сюди дух добра і справедливості. Храми їй будували поблизу храмів Деметри, а на пам'ятниках зображали суворою жінкою з рогом достатку в руках, із зав'язаними очима, в одній руці вона тримала меч, а в другій - терези.
Тіхе (Фортуна)
Одні вважали її сестрою нереїд (морських німф), інші - дочкою Прометея, а дехто - навіть дочкою Зевса. Вона була богинею щастя. Під її наглядом кораблі допливали до пристаней, у війні наставав поворот до миру, до неї зверталися осиротілі діти. Пліній писав про неї у І ст. н.е. так: "У цілому світі, повсюди у будь-який час дня голоси усіх кличуть і називають лише Фортуну, її одну оскаржують і звинувачують, про неї одну думають, її одну звеличують, її одну викривають і, лаючи, поклоняються. Багато хто гадає, що вона крилата і сліпа, непостійна, легковажна, ненадійна, покровителька негідних. Кажуть, що від неї все йде...".
Тіхе зображували з рогом достатку і зі стерном у руках на ознаку того, що вона посилає врожаї та багатства і водночас керує людськими долями. На голові найчастіше була діадема у формі оборонних мурів, як богині, що опікується містами. Багато новозаснованих міст обирали Тіхе покровителькою.
Ніка Самофракійська. Мармурова статуя III ст. до н.е.
У Римі її називали Фортуною і було кільканадцять храмів під різними прізвиськами богині. Імператор Август після закінчення війни на Сході поставив їй жертовник під назвою "Фортуна редукс" - "Щасливого повернення", і щороку 12 листопада біля нього відбувалися подячні молебні з іграми, що тривали 8 днів і називалися Августалїі.
ГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Герої грецьких міфів пережили століття і до сих пір залишилися в людській пам'яті з різних мотивів. Так, назва майже усіх сузір'їв так чи інакше пов'язана з міфами. Сузір'я Андромеди названо на честь героя Персея, який переміг Медузу Горгону; є серед сузір'їв і сам Персей, як і батьки Андромеди - Кефей і Кассіопея. Пегас - кінь, на якому герой Беллерофонт переміг Химеру; Велика Ведмедиця - німфа Каллісто (мати Аркада, родоначальника аркадян); Мала Ведмедиця - німфа Кінху- ра; Овен - баран, на якому Фрікус і Гелла летіли до Колхіди; Геракл теж став сузір'ям (Геркулес); Оріон - мисливець, який супроводжував Артеміду; Лев - той, кого переміг Геракл у Немеї; Ліра - це кіфара Орфея тощо. Навіть планети сонячної системи назвами пов'язані з міфологією: Меркурій - грецький Гермес; Венера - це Афродіта, Марс - Арес, Юпітер - Зевс, Сатурн - Кронос.
У грецьких міфах відбувалися різні пригоди, нездійсненні мрії людства збувалися: освоєння далеких земель і морів (подорожі аргонавтів і Одіссея), опанування повітряного простору (Дедал і Ікар), перемога над усіма хворобами (лікар Асклепій) тощо.
Багато поколінь письменників і художників брали й досі беруть образи для своїх творів із грецької міфології. Наприклад, образ титана Прометея. Про нього писали і античні автори (Есхіл "Прометей закутий"), і пізніші автори: Кальдерон, Вольтер, Шеллі, Гете, Байрон, Рилєєв. Були такі твори і в українській літературі: поема "Кавказ" Т. Шевченка; драма "Іфігенія в Тавриді" Лесі Українки; поема "Прометей" А. Малишка. Тобто, неможливо переоцінити значення грецької міфології для світової культури.
Не випадково історію грецької культури ми розпочинаємо з вивчення її міфів. їх можна назвати тим золотим фондом, що його в скарбниці своєї пам'яті повинна мати кожна освічена людина.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ“ на сторінці 4. Приємного читання.
