Німфа (з грец. - дівчина) – істота середня між богом і людиною. Перебуваючи поблизу людей і будучи смертними, німфи розуміли їхні турботи і потреби. Вони садили квіти на занедбаних могилах, під час подорожей вели мандрівників до життєдайних джерел. їм присвячували джерела, оскільки в Греції вода завжди була неоціненною рідкістю. Деякі джерела були цілющими, тому німф вважали богинями здоров'я. До того ж вони були ясновидицями і передрікали майбутнє.
Німфи жили у джерелах або гротах, де містилися вулики і стояли кам'яні ткацькі верстати, на яких вони ткали чудові тканини. А ввечері Артеміда скликала їх на нічні танці.
Водяні німфи звалися наядами, ореади жили в горах, лімоніади - на вологих луках; дріади - у лісах, а гамадріади - у самих деревах.
Усі німфи були закохані у Нарциса, який захоплювався лише полюванням, а побачивши у воді своє відображення, закохався сам у себе. Врешті, він помер від марної туги, а на його могилі виросла квітка з білими пелюстками і золотим осердячком.
У німф не було храмів, їхні статуї стояли в гротах, а на деревах розвішували різні подячні дарунки. Солдати дарували їм шолом або спис, рибалки - невід, дівчата - ляльки, селяни - перші плоди полів і перший приплід худоби, печиво, фрукти, виноград. На Криті й досі є церква Святих Дів, а поблизу б'є джерело, що перебуває під їхньою опікою. Асклепій (Ескулап)
Син Аполлона і німфи Короніди, яка померла при родах. Немовля доглядала коза, а їх стеріг собака. Аполлон віддав хлопця до школи Хірона – з постаттю напівлюдини-напівконя (кентавра). Він відкрив дивовижні таємниці музики і виліковував хворих за допомогою кількох звуків. До його грота у Фессалії сходилися боги, герої і люди по допомогу. Хірон передав Асклепію всі секрети своїх знань. Але божий син перевершив свого вчителя: він навчився воскрешати людей. Боги вважали, що це порушує порядок речей, і тоді Зевс убив Асклепія блискавкою. Але народ вірив, що Асклепій живе в глибині землі в образі змія, наділеного розумом і мовою. У храмах Асклепія були жерці, які професійно займалися лікуванням.
Асклепій. Статуя IV ст. до н.е.
З IV ст. до н.е. слава Асклепія так зросла, що він став найвищим богом. Його називали Спасителем. Імператор Юліан (361 - 363 pp.) писав: "Син бога, Асклепій, зійшов з неба на землю і в Епідаврі з'явився в людській подобі. Тут ріс, виховувався і під час мандрів допомагав людям. Він перебуває скрізь, і на суші, і на морі, але не кожному допомагає. Він спаситель не тільки хворого тіла, а й грішної душі".
Асклепія зображували як змія, а пізніше - як бородатого чоловіка з розумним обличчям, на ньому – плащ, а в руках - палиця, навколо якої в'ється змія. Поруч з ним зображували його дочку Гігією, богиню здоров'я. Лікарів називали асклепіадами, тобто нащадками Асклепія. І зараз лікарів жартівливо називають "ескулапами".
Гіпнос
Син Ночі, близнюк бога смерті, як володар сну має владу і над людьми, і над богами. Сон живе на краю заходу, куди не досягають сонячні промені. Там є печера, де живе Гіпнос. Перед входом цвітуть маки і росте безліч трав, із соку яких Ніч вичавлює сон. Посеред печери стоїть ложе з чорного дерева, встелене м'яким пухом. На ньому спить Гіпнос, а навколо нього - різні сновидіння. Його зображують юнаком, який усміхається, тримає в руці квітку маку: іноді він з крильми за плечима чи на капелюсі, як у Гермеса.
Немезіда
Ім'я походить від слова "немеїн" - "наділяти". Вона наділяла людину долею, пильнувала, щоб люди не виходили за межі своєї долі, не зазіхали на більше щастя... "Нічого понад міру!" - одна із золотих думок семи грецьких мудреців. "Хто підніметься над іншими, той рано чи пізно буде покараний" (приклад Креза).
Немезіда мстила за злочини і переслідувала тих, хто оскверняв могили. Той, хто хотів відвернути від себе злий погляд богині, тричі спльовував.
Храм Немезіди був у Рамні, селищі поблизу Марафону. Тут була її статуя роботи Фідія, вирізьблена з цільного шматка пароського мармуру, і зображала богиню, яка стоїть з яблуневою гілкою у лівій руці і з келихом у правій.
Білий мармур привезли перси, щоб увічнити свою перемогу, але зазнали поразки під Марафоном. Тому статуя богині ніби карає зухвалість: для Афін - пам'ятник перемоги, а для персів - пам'ятник ганьби.
Гіпнос. Статуя IV ст. до н.е.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ“ на сторінці 3. Приємного читання.
