Розділ «Тема 57. ОПОРА І РУХ»

Скелет кінцівок – це додатковий скелет, до якого належать кістки поясів кінцівок та самих вільних верхніх і нижніх кінцівок. Верхні кінцівки у людини є органами праці, нижні виконують функції опори і переміщення, утримують тіло у вертикальному положенні.

Будова скелета кінцівок людини

Особливості будови кінцівок людини визначаються прямоходінням і пристосуванням до праці.

Порівняльно-анатомічні особливості скелета кінцівок

■ Розширені лопатки, добре розвинені S-подібні ключиці обумовлюють велику рухливість плечового суглоба і діапазон рухів вільної верхньої кінцівки.

■ У кисті – великий палець протиставлений решті, збільшення розмірів п'ясткових, зап'ясткових кісток і фаланг пальців, що пов'язано з формуванням руки як органа праці і можливістю виконувати велику кількість дуже точних рухів.

■ Широкий і масивний скелет тазу, найбільша міцність і найменша рухомість з'єднань для підтримання й захисту внутрішніх органів, пом'якшення поштовхів і струсів.

■ Значні розміри й відносна випрямленість стегнової кістки, що є наслідком прямоходіння.

■ Стопа утворює арку, розвинена велика п'яткова кістка, але менше розвинені пальці, що є пристосуванням до прямоходіння.

Вікові особливості скелета кінцівок

• Зростання окремих кісток тазу, кисті, стопи до 16 років. Окостеніння кісток кінцівок починається у період статевого дозрівання і завершується в 20-25 років. Усе це призводить до зміцнення скелету кінцівок у зв'язку із збільшенням навантаження.

Статеві особливості будови скелета кінцівок

• Жіночий таз ширший і коротший, ніж чоловічий, крижі широкі й короткі, порожнина малого тазу майже циліндрична (у чоловіків нагадує лійку), що обумовлено призначенням тазу як пологового каналу.

М'язові тканини

М'зова тканина (textus muscularis) – це тканина, що становить основну масу м'язів і характеризується здатністю до скорочення. За структурою, функцією і походженням розрізняють такі види м'язової тканини: непосмугована (гладка), поперечно-посмугована скелетна і поперечно-посмугована серцева.

Непосмугована (гладка) м'язова тканина. Структурними елементами є клітини- міоцити довжиною від 20 до 100 мкм. Це веретеноподібні, одноядерні клітини з неупорядкованим розташуванням міофібрил і слабко розвиненою саркоплазматичною сіткою. Активність у вигляді тонічного типу скорочень, за якого клітини скорочуються повільно, ритмічно, без втоми і недовільно, можуть довго перебувати в скороченому стані. Розташовується в стінках органів травної, дихальної, сечовидільної, статевої систем, судин. Іннервація відбувається за участю вегетативної нервової системи. Забезпечує рухи кишечника, зміну просвіту судин, пологи, сечовипускання тощо.

Поперечно-посмугована скелетна м'язова тканина. Структурними елементами є м'язові волокна довжиною від 1 до 130 мм. Це багатоядерні елементи з упорядкованим розташуванням міофібрил та ядрами на периферії. Оболонка м'язових волокон називається сарколемою, а цитоплазма – саркоплазмою. Сильно розвинена саркоплазматична сітка. Скорочується потужно, швидко, з втомою і довільно, не може довго перебувати в скороченому стані; такий тип скорочень називається тетанічним. Утворює скелетні та мімічні м'язи, м'язи язика, діафрагми. Іннервація здійснюється соматичною нервовою системою. Здійснює в складі скелетних м'язів рухи тіла, міміку обличчя, мову.

Поперечно-посмугована серцева м'язова тканина. Структурними елементами є клітини м'яза серця (кардіоміоцити) довжиною 100-150 мкм. Ці клітини з'єднуються кінцями у багатоядерні м'язові волокна з розташованими в центрі ядрами. Поєднуються волокна вставними дисками, мають упорядковане розташування міофібрил та сильно розвинену саркоплазматичну сітку. Скорочується швидко, ритмічно, без втоми, недовільно. Утворює серцевий м'яз – міокард. Іннервація здійснюється за рахунок імпульсів власної провідної системи (автоматія серця) та вегетативної нервової системи. Забезпечує роботу серця.

Будова, функції та різноманітність м'язів

Робота і властивості м'язів. Втома м'язів