Розділ «Тема 57. ОПОРА І РУХ»

5) депонуюча (кістки є субстратом, де відкладаються мінеральні солі та здійснюється мінеральний обмін, м'язи запасають глікоген).

Скелетні тканини

Будова, хімічний склад, властивості, ріст, типи і з єднання кісток

Кістка (os) – основний елемент скелетної системи, який утворений кістковою тканиною. Кістка живої людини – динамічна структура, у ній відбувається обмін речовин, утворення й руйнування трабекул і остеонів. Кістки розвиваються краще там, де більше працюють м'язи, що прикріплені до цих кісток. Форма і рельєф кістки залежать від характеру прикріплення м'язів: якщо м'яз прикріплюється сухожиллям – формується горбик, вплітається в окістя широким пластом – заглиблення, а в місцях проходження кровоносних судин – борозни. Форма, ширина і довжина кістки залежать від виконуваної організмом роботи.

Будову кістки можна розглянути на прикладі трубчастої кістки:

• кістка має середню частину – тіло кістки, або діафіз, і потовщення на кінцях – головки, або епіфізи, а між головкою і тілом кістки – пластинка росту, або метафіз із хрящової тканини;

• стінки кістки побудовані з компактної речовини, основною одиницею якої є остеони, між якими міститься зміцнююча неорганічна речовина; остеони (гаверсова система) – основна структурна одиниця кістки, яка складається з центрального каналу і системи кісткових пластинок, що концентрично його оточують;

• головки кістки утворені губчастою речовиною з пластинками, між якими розташований червоний кістковий мозок, що виконує кровотворну функцію;

Будова остеома: 1 – кісткова пластинка остеома; 2 – остеоцити; 3 – канал остеома (канал Гаверса)

• всередині є кісткова порожнина, яка в дорослих заповнена жовтим кістковим мозком, що виконує запасаючу функцію;

• зверху кістки вкриті окістям (сполучнотканинний утвір, що бере участь у живленні, рості та регенерації кістки).

Ріст кісток у товщину здійснюється за рахунок клітин внутрішнього шару окістя, а в довжину – за рахунок хрящової тканини пластинки росту. Завершується ріст у людини в 17-21-річному віці. Ріст кісток регулюється, здебільшого, гормоном гіпофізу – соматотропіном.

За формою, структурою та функціями кістки поділяють на групи:

1) довгі трубчасті кістки – довжина значно переважає ширину і товщину, мають тіло, епіфізи, усередині порожнисті і заповнені жовтим кістковим мозком (наприклад, плечова, стегнова);

2) короткі трубчасті кістки– це моноепіфізарні кістки, які мають скостеніння лише з одного кінця, жодний вимір не переважає значно над іншими (фаланги пальців, кістки зап'ястка);

3) плоскі кістки – побудовані з губчастої речовини, яка зверху і знизу вкрита тонкими пластинками компактної (тім'яна, скроневі, тазові);

4) змішані кістки – складаються з декількох частин, що мають різну будову, форму і походження (нижня щелепа, виличні, носові, піднебінні, хребці);

5) повітроноснікістки – мають повітряні порожнини, які вистелені слизовою оболонкою і з віком збільшуються (лобова, клиноподібна, решітчаста, верхньощелепні).

Основними типами з'єднання кісток у скелеті є:

• нерухомі – утворюються внаслідок зростання кісток (кістки черепа між собою);