Розділ «Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ»

вирощують цибулю городню, часник, цибулю порей та ін. Листки і цибулини цибулевих багаті на цукри, вітаміни С, В, різноманітні мінеральні солі. їх використовують як приправу до салатів, вінегретів, перших і других страв, але найкорисніший результат- при вживанні їх у свіжому вигляді. Деякі дикорослі види – цибуля ведмежа і цибуля переможна, які зростають у західних областях України у великих кількостях, також можуть вживатися в їжу і як лікарські рослини. Серед цибулевих є багато гарноквітучих рослин, але їх використання в декоративному садівництві обмежує їхній запах. Із родини Цибулеві до Червоної книги України занесені такі види, як цибуля лінійна, цибуля коса, цибуля пряма, цибуля ведмежа та ін.

Отже, родина Цибулеві найбільш відома своїми овочевими культурами.

Злакові (Тонконогові) – це група однодольних рослин, найхарактернішими ознаками яких є тричленна дрібна квітка та плід зернівка. Це багаторічні, зрідка одно-чи дворічні трави, поширені по всій суші Землі, за винятком територій, вкритих льодом. Є однією із найбільших родин квіткових, яка охоплює близько 11 тисяч видів. Найвідомішими родами є Пшениця, Жито, Ячмінь, Овес, Рис, Ковила, Пирій, Кукурудза, Очерет та ін.

Біологічні особливості. Злаки мають членисте, з добре розвиненими вузлами, порожнисте у міжвузлях стебло, яке називається соломина. Більшість рослин родини – трав'янисті, однак у бамбуків стебла здерев'янілі. Листки злаків розташовані почергово, утворюючи основою трубчасту піхву. Вона захищає вузли від механічних впливів. При основі листків є виріст – язичок, який перешкоджає проникненню води, бактерій й грибків усередину піхви. Живуть злаки на відкритих освітлених місцях, тому листки їхні вузькі й довгі, щоб зменшити випаровування. Для злакових характерне самозапилення (у пшениці) та перехресне запилення (у кукурудзи). Запилюються вітром, тому квітки у них дрібні та непримітні. Вони мають три довгі тичинки, які звисають і утворюють легкий пилок, і одну маточку з перистоволосою приймочкою для вловлювання пилку. Нектарників немає. Плід – зернівка, більшу частину якої складає ендосперм. Поширюються вітром, тваринами, водою. Пристосуванням зернівок до поширення є наявність у них остюків, волосків, лусочок тощо. Злакові дуже добре розмножуються вегетативно за допомогою кореневищ, повзучих надземних пагонів, завдяки чому вони рідко ростуть поодинці. Отже, найголовнішими особливостями злаків є соломина, вузькі довгі листки, вітрозапилення або самозапилення та добре розвинене вегетативне розмноження.

Господарське значення злаків у житті людини надзвичайно велике й різноманітне. На перше місце варто поставити хлібні та круп'яні культури, серед яких пшениця м'яка, пшениця тверда, рис посівний і кукурудза вважаються основними харчовими рослинами людства. З борошна пшениці м'якої виготовляють смачне печиво, а насіння пшениці твердої йде на виробництво борошна, манних круп і макарон найвищого гатунку. Із зернівок рису посівного виготовляють борошно, крупи тощо. Рисові крупи містять багато крохмалю, легко засвоюються організмом. Для випікання хліба рис непридатний, бо в ньому дуже мало клейковини. З насіння кукурудзи виготовляють муку, крупи, пластівці, отримують крохмал і олію тощо. В Україні для одержання зерна

вирощують і овес, жито, ячмінь, просо та ін. Із зернівок вівса посівного виготовляють вівсяні крупи, пластівці "геркулес", із жита посівного – дуже корисний житній хліб, із ячменю звичайного – перлові та ячмінні крупи. Зернівки проса посівного, після очищення від плівок, дають пшоно, а в неочищеному вигляді є важливим кормом для птахів. Не менш важливим є також використання злаків як кормових культур. Концентровані корми і зелену масу дають кукурудза, ячмінь, овес. Кращими із кормових трав є тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, стоколос безостий, житняк гребінчастий, костриця лучна та ін. Є серед злакових і лікарські рослини (кукурудза, пирій), декоративні культури (різні види ковили), які використовуються в косметиці (із рисового борошна виробляють найвишуканіші види пудри), рослини, із яких виготовляють папір, картон, кошики, капелюхи (рис, жито, очерет, папірус). Із родини Злакові до Червоної книги України занесені такі види, як пирій крейдяний, ковила дивна, ковила дніпровська, ковила закарпатська, ковила Лессінга, тонконіг різнобарвний, пшениця дика однозернянка та ін.

Отже, родина Злакові найбільш відома своїми зерновими, кормовими та технічними культурами.